Бандрівський Дмитро Григорович

Бандрівський Дмитро Григорович
Ім'я при народженні	Дмитро
Народився	23 листопада 1897(1897-11-23) с. Городищі (тепер Самбірський район, Львівська область)
Помер	2 липня 1983(1983-07-02) (85 років) м. Львів
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР
Національність	українець
Діяльність	письменник, мовознавець, етнограф, літературознавець
Сфера роботи	літературна діяльністьd[1], філологія[1], діалектологія[1] і етнографія[1]
Alma mater	філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов	українська[1]
Мова творів	українська

Дмитро́ Григо́рович Бандрі́вський (23 листопада 1897, с. Городище, тепер Самбірського району Львівської області — 2 липня 1983, Львів) — український письменник, мовознавець, етнограф, літературознавець; член Спілки письменників України (з 1950 р.), кандидат філологічних наук з 1956 р.

Дмитро Бандрівський народився в селі Городищі Самбірського району на Львівщині в селянській сім'ї. Закінчив польськомовну класичну гімназію в м. Самборі (1917 р.) та філологічний факультет Львівського університету (1931 р.). Здобув ступінь доктора слов'янської філології. Заробляв на прожиття приватними уроками. Після 1939 р. вчителював, працював на науковій роботі у Львівському філіалі Інституту суспільних наук АН УРСР.

З 1920-х рр. виступає у львівській пресі з оповіданнями, фейлетонами, статтями. Окремими виданнями вийшли: книжки поезій «На ясний шлях» (ч. 1—1922, ч. 2—1923), повість «Це було недавно» (1951); записки вчителя «Під синіми горами» (1955); збірка оповідань «Щастя» (1960); повісті «Записки незнайомого» (1966), «В краю орлів» (1967), повість та етюди «Крізь призму літ» (1969), етюди «Дві ясні зірниці» (1972).

Досліджував питання фольклору, етнографії, діалектології (монографія «Говірки Підбузького району Львівської області» 1960; статті «Фонетичні особливості бойківських говірок Боринського і Турківського районів Дрогобицької області», 1959; «Фонетичні особливості говірок Дрогобицького району Львівської області», 1960; «Деякі морфологічні особливості говірок Турківського району Львівської області», 1960; «Деякі особливості говірки лемківських переселенців у с. Липівці на Дрогобиччині», 1961; «Матеріали до діалектичного словника Бориславського і суміжних районів Львівської області», 1961, та ін.).

Склав 15 карт до «Атласу української мови» (т. 2, 1988).

Помер у Львові , похований на 51 полі Личаківського цвинтаря.

• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с.
• http://ulif.com.ua/UNBA/db/data/?ids=0000001648^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Франко 3. Т. Бандрівський Дмитро Григорович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Дорошенко О. Доля митця. Дмитрові Бандрівському — 70. «Жовтень», 1967, № 12.

1. ↑ ^{а б в г д} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863