Баракзай
Дві гілки династії Баракзай (пушту بارکزایی букв. Сини Барака) правили Афганістаном з 1826 до 1973 року, коли монархію остаточно було усунуто в країні після правління Мухаммеда Захір-шаха. Ці гілки називалися Мухаммадзаї. Засновником династії був Дост Мухаммед, який отримав владу після падіння Дурранійської держави, коли був усунутий від влади Ахмед-шах Дуррані. Упродовж цієї епохи Афганістан втратив більшу частину своєї території на користь Британської імперії на півдні та сході, Персії — на заході, та Російської імперії — на півночі. Окрім іншого відбувались і військові конфлікти, серед яких три головні англо-афганські війни та громадянська війна 1929 року. Баракзай — це загальне етнічне найменування низки родів пуштунських племен в Афганістані та Пакистані, що пуштунською мовою означало «сини Барака».[1]Є частиною гілки (племенної підгрупи) Зірак племенної конфедерації Дуррані. Список правителів з династії Баракзай
Глави дому Баракзай з 1973 року
Емірат Західний Белуджистан
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia