Баранець звичайний (Скрипунові)

Баранець звичайний
Arhopalus rusticus
Arhopalus rusticus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Попикуваті (Chrysomeloidea)
Родина: Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина: Куцовусові (Spondylidinae)
Триба: Непримітцеві (Asemini)
Рід: Баранець (Arhopalus)
Вид: Баранець звичайний
Arhopalus rusticus
Linnaeus, 1758
Синоніми
  • Cerambyx fuscus Voet, 1806 nec Olivier, 1792
  • Cerambyx (Callidium) lugubris Gmelin, 1790
  • Criocephalus polonicus (Motschulsky) Ganglbauer, 1882
Посилання
Вікісховище: Arhopalus rusticus
Віківиди: Arhopalus rusticus
EOL: 2661273
ITIS: 702492
NCBI: 256647

Баранець звичайний[1] (Arhopalus rusticus (Linnaeus, 1758) — вид жуків з родини Скрипунових.

Поширення

Баранець звичайний – транспалеарктичний вид палеарктичного комплексу[2]. Ареал охоплює практично всю територію північної Євразії. Інтродукований у Північній і Південній Америках, Австралії, Новій Зеландії[3].

В Україні природно розповсюджений у соснових лісах Полісся, однак поширився фактично по усій території у зв'язку із впровадженням плантацій сосни [4][5].

Морфологія

Імаго

Довжина тіла імаго становить 10-27 мм. Голова коротка. Очі великі, грубо фасетовані, виїмчасті. Вусики далеко заходять за середину надкрил або трохи коротші. Передньоспинка поперечна, без горбиків з боків, з виїмочками на диску. Надкрила сильно витягнуті паралельні, одноколірно-бурі, іноді коричневі. Ноги помірно довгі. Верх тіла в дуже дрібній поцяткованості.

Личинка

Лоб личинки несе до 20 епістомальних щетинок. Вусики 3-членкові. Вічок немає. Ґулярна смужка світла, доходить до переднього краю голови, її краї припідняті. 3-й членик максилярних щупалець наполовину коротший 2-го. Основа пронотуму з полем мікрошипів. Мозолі черевця покриті мікрошипами. Дорзальні мозолі мають по 4 поздовжні боріздки, вентральні – по 2-і поздовжні й по 1-й слабопомітній поперечній. Терґіт 9-го сегменту несе по парі маленьких, розставлених урогомф. Довжина – 33-38 мм ширина – 8 мм. У лялечки вершина черевця з 2 шилоподібними урогомфальними виростами, загнутими всередину.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Екологія

Дорослі комахи не живляться – розвинена афагія. Активні ввечері і в першій половині ночі. Заселяють прикореневі частини стовбурів хвойних дерев або коріння, яке виступає із землі.

Примітки

  1. Заморока А. М. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина I: підродини куцовусові (Spondylidinae) та фрузеві (Prioninae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 207—218 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.207-218
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
  3. Žunič-Kosi, A., Stritih-Peljhan, N., Zou, Y. et al. A male-produced aggregation-sex pheromone of the beetle Arhopalus rusticus (Coleoptera: Cerambycidae, Spondylinae) may be useful in managing this invasive species. Sci Rep 9, 19570 (2019). https://doi.org/10.1038/s41598-019-56094-7
  4. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  5. Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206

Посилання

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11022/ [Архівовано 31 травня 2008 у Wayback Machine.]
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya