Баранець (птах)

?Баранець
	; Баранець звичайний
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Сивкоподібні (Charadriiformes);
Родина:	Баранцеві (Scolopacidae);
Рід:	Баранець (Gallinago); Brisson, 1760
Види
	Gallinago andina; Gallinago delicata; Gallinago hardwickii; Gallinago gallinago; Gallinago jamesoni; Gallinago imperialis; Gallinago macrodactyla; Gallinago magellanica; Gallinago media; Gallinago megala; Gallinago nemoricola; Gallinago nigripennis; Gallinago nobilis; Gallinago paraguaiae; Gallinago solitaria; Gallinago stenura; Gallinago stricklandii; Gallinago undulata;
Посилання
Вікісховище:	Gallinago
Віківиди:	Gallinago
EOL:	45509174
ITIS:	176698
NCBI:	107376
Fossilworks:	83479

Баранець (Gallinago) — рід птахів родини баранцевих.

Опис

Середнього розміру коротконогі птахи з дуже довгим прямим дзьобом у 50 мм. Очі знаходяться не дуже високо, як у вальдшнепа. Цівка має рогові пластинки. Задня частина ноги добре розвинена. Крила тонкі та стрункі. Хвіст має округлу форму та від 14 до 18 рульових пер. Забарвлення коричнево-охристе зі світлими поздовжніми смужками на спині.

Спосіб життя

Скритні сутінкові та нічні птахи. Навесні самці більшості видів на токовищі демонструють специфічні польоти, різко пікіруючи, при цьому крайнє пір'я хвоста видають гучний характерний звук. Гніздяться по сирих болотистих місцях від тундри до степів. Живляться переважно дощовими хробаками та личинками, яких витягують з м'якого ґрунту. При наближенні людини затаюються і з шумом злітають з-під ніг.

Розповсюдження

Мешкають на усіх континентах, окрім Австралії та Антарктиди.

Види

Рід налічує 18 видів:^[1]

Баранець-самітник, Gallinago solitaria
Баранець японський, Gallinago hardwickii
Баранець гімалайський, Gallinago nemoricola
Баранець азійський, Gallinago stenura
Баранець лісовий, Gallinago megala
Баранець африканський, Gallinago nigripennis
Баранець мадагаскарський, Gallinago macrodactyla
Баранець південний, Gallinago magellanica^[2]
Баранець великий, Gallinago media
Баранець звичайний, Gallinago gallinago
Баранець американський, Gallinago delicata^[3]
Баранець неотропічний, Gallinago paraguaiae
Баранець пунанський, Gallinago andina^[4]
Баранець довгодзьобий, Gallinago nobilis
Баранець-велетень, Gallinago undulata
Баранець фуезький, Gallinago stricklandii
Баранець гірський, Gallinago jamesoni
Баранець королівський, Gallinago imperialis

Палеонтологія

Викопні кістки деяких неописаних видів Gallinago були знайдені в пізньому міоцені або ранньому пліоцені (бл. 5 млн. років) на шахті Lee Creek, США. На Антильських островах жив Gallinago kakuki вимер під час пізнього четвертинного періоду, і, незважаючи на його поширення, насправді може бути більш близьким до баранців Старого Світу, ніж до баранців Нового Світу.

Примітки

↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2021). Sandpipers, snipes, coursers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 листопада 2021.
↑ Gallinago magellanica у базі Avibase.
↑ Gallinago delicata у базі Avibase.
↑ Gallinago andina у базі Avibase.

Джерела

Peter Hayman, John Marchant, Tony Prater: Shorebirds. An identification guide to the waders of the world. Croom Helm, London 1986, ISBN 0-7099-2034-2.