Баранов Борис Олександрович

Баранов Борис Олександрович
Баранов Борис Олександрович
Народився	11 листопада 1940 ; Созінови, Шабалінський район, Кіровська область, РРФСР, СРСР
Помер	6 квітня 2005 (64 роки) ; Київ, Україна
Поховання	Лісове кладовище
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	інженер-енергетик, інженер, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Alma mater	Український заочний політехнічний інститут (1974)
Заклад	Чорнобильська атомна електростанція
Нагороди
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	; ; ;

Бори́с Олекса́ндрович Бара́нов (11 листопада 1940, Созінови, Кіровська область, РРФСР — 6 квітня 2005, Київ) — український інженер-теплоенергетик з Чорнобильської АЕС (1976—2005). Ліквідатор наслідків Чорнобильської аварії 1986 року. Один з трьох добровольців, які, ризикуючи життям, запобігли другому можливому вибуху на ЧАЕС. Герой України.

Життєпис

Народився 11 листопада 1940 року в селі Созінови в Кіровській області. Навчався у місцевій школі.^[1]

У 1966—1976 роках працював черговим інженером станції теплоелектроцентралі заводу, пізніше начальником зміни електростанції ТЕЦ Криворізького металургійного заводу (Дніпропетровська область).^[1]

1974 року закінчив Український заочний політехнічний інститут за фахом інженер-теплоенергетик.^[1]

1976 року почав працювати на Чорнобильській АЕС начальником зміни.^[1]

Чорнобильська аварія

Докладніше: Чорнобильська катастрофа

Близько 185 тонн розплавленого ядерного матеріалу зі зруйнованого реактора пропалювали бетонну плиту під реактором. Під ними в басейні-барботері накопичувалась вода, що використовувалась під час гасіння пожежі в перші дні після аварії. Її об'єм оцінюється в 19 тис. тонн^[2]. У випадку, якби розплавлена активна зона дісталась води, була висока ймовірність повторного вибуху. Тому було розроблено план: троє спеціалістів (яких відтоді в ЗМІ часто називають водолазами) мали вирушити через затоплені камери четвертого реактора, знайти два запірних клапани й відкрити їх, щоб спустити воду.

Був начальником зміни станції, приймав рішення, що випорожнювати басейн-барботер зруйнованого енергоблока від води будуть три особи: він сам, старший інженер енергоблока № 3 Валерій Беспалов та старший інженер Олексій Ананенко.^[3]

ЗМІ писали про те, що всі троє героїв загинули від променевої хвороби, але це не відповідає дійсності. Всі троє вижили, діставши некритичні дози опромінення.^[4]^[5]

Після ліквідації наслідків аварії і далі працював на Чорнобильській АЕС. Після закриття останнього енергоблока, який вивели з експлуатації наприкінці 2000 року, організацію перетворили на державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС».^[1]

Помер 6 квітня 2005 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі (дільниця № 108).^[1]

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27 червня 2019, посмертно) — за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС^[6]^[7]
Орден «За мужність» III ст. (25 квітня 2018, посмертно) — за значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виявлені самовідданість і високий професіоналізм, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди Міжнародного дня пам'яті про Чорнобильську катастрофу^[8]
2002 — відмінник енергетики України.

Вшанування пам'яті

У багатьох містах України є Вулиця Героїв Чорнобиля, до яких безумовно належить Борис Баранов.

У Кіноматографі

Борис Баранов згадується у серіалі Чорнобиль.

Див. також

Добровольці, які разом з Борисом Барановим запобігли другому вибуху на ЧАЕС:

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Баранов Борис Олександрович. www.ukrgeroes.com.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
↑ Могло рвонути вдруге! Троє українців врятували світ від чорнобильської катастрофи. Суспільство (укр.). Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
↑ Воспоминания старшего инженера-механика реакторного цеха №2 Алексея Ананенка. www.souzchernobyl.org. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 2 червня 2019.
↑ Український консультант серіалу "Чорнобиль": "Творці фільму хотіли крові, як на війні" | iod.media. ЙОД.MEDIA (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019. [Архівовано 2019-06-03 у Wayback Machine.]
↑ У статтях для Вікіпедії розвінчали міф про "чорнобильських водолазів". www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
↑ Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 468/2019 «Про присвоєння звання Герой України»
↑ Володимир Зеленський надав звання Герой України трьом ліквідаторам аварії на ЧАЕС [Архівовано 29 червня 2019 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 28 червня 2019 р.
↑ Указ Президента України від 25 квітня 2018 року № 108/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Попередник:	Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 193 27 червня 2019	Наступник:
Беспалов Валерій Олексійович		Волочаєв Денис Олександрович