Барба-Ніколь Кліко-Понсарден

Барба-Ніколь Кліко-Понсарден
Барба-Ніколь Кліко-Понсарден
фр. Barbe-Nicole Clicquot-Ponsardin
Прізвисько	La Grande Dame de la Champagne
Народилася	16 грудня 1777 ; Реймс
Померла	29 липня 1866 (88 років) ; Бурсо
Поховання	Cimetière du Nordd
Країна	Франція
Діяльність	підприємниця
Галузь	виноградарство і Шампанське
Знання мов	французька
Батько	Nicolas Ponsardind
Мати	Marie Jeanne Huart-Le Tertred
У шлюбі з	François Marie Clicquotd
Діти	Clémentine Clicquotd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Барба-Ніколь Понсарден, у шлюбі Кліко-Понсарден, відома як Мадам Кліко, фр. Barbe-Nicole Clicquot-Ponsardin; 1777—1866) — французька підприємиця, власниця бізнесу з виробництва шампанських вин, що володіє брендом «Вдова Кліко» й існує донині.

Життєпис

Народилася 16 грудня 1777 року в Реймсі, Франція, у заможній та впливовій родині. Її батько, Понс Жан Ніколя Філіп Понсарден (фр. Ponce Jean Nicolas Philippe Ponsardin), був текстильним фабрикантом та політичним діячем. Матір — Жанна Жозеф Марі-Клементін Летертр Уарт (фр. Jeanne Josephe Marie-Clémentine Letertre Huart)^[6].

У 21 рік вона вступила в шлюб з підприємцем Франсуа Кліко (фр. François Clicquot), який помер шість років по тому, в 1805 році. 27-річна Кліко стала на чолі управління справами, пов'язаними з банківською діяльністю, торгівлею шерстю й виробництвом шампанського. Мадам Кліко, як стали називати молоду вдову, сконцентрувалася на виноробстві — компанія стала називатися «Вдова Кліко». Під її керівництвом винороби розробили процес ремюажу, що дав змогу розв'язати проблему з осадом у вині, не втрачаючи при цьому вуглекислий газ. Спочатку компанія намагалася зберегти цей метод у секреті, але в кінці 1820-х секрет був розкритий і інші виноробні будинки стали впроваджувати потокові лінії ремюажу.

Після поразки Наполеона французьку провінцію Шампань окупувала російська армія. У період окупації шампанське стало предметом реквізиції. Коли внаслідок експропріації винні підвали «Вдови Кліко» спорожніли, вона заявила: «Сьогодні вони п'ють. Завтра вони заплатять»^[7]. Її слова виявилися пророчими, оскільки наступні 100 років, аж до революції 1917 року, Російська імперія стала за обсягом замовлень другим у світі споживачем шампанського^[8].

Барба-Ніколь Кліко-Понсарден більше не одружувалась, жила в замку Шато де Бурсо (фр. Château de Boursault) містечка Бурсо, де померла 29 липня 1866 року. Похована в родинному склепі Кліко-Понсарден на Північному кладовищі в Реймсі^[9]. Замок успадкувала герцогиня Анна д'Юзес, її правнучка^[10].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ GeneaStar
d:Track:Q98769076 d:Track:Q3100478
↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
d:Track:Q83365652
↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ ^а ^б Pas L. v. Genealogics — 2003.
d:Track:Q19847329 d:Track:Q19847326
↑ Women with Attitude [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.], Susan Vinnicombe, John Bank, 2003, ISBN 0-415-28742-1, accessed 17 March 2009(англ.)
↑ H. Johnson Vintage: The Story of Wine, стр. 330—341, Simon and Schuster, 1989 год, ISBN 0671687026(англ.)
↑ D. and P. Kladstrup Champagne: How the World's Most Glamorous Wine Triumphed Over War and Hard Times (New York: William Morrow, 2005), стр. 83-84, ISBN 0060737921.
↑ Alphonse Rocha, 2015.
↑ La Duchesse D'Uzès [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](фр.)