Барвік-Карпатський Сергій ГригоровичСергій Григорович Барвік (творчий псевдонім — Барвік-Карпатський; 22 червня 1951, Макіївка — 15 жовтня 2020, Ужгород) — український музикант-акордеоніст, педагог, композитор. Заслужений артист України (2004). Визначний музичний діяч Західної України, керівник оркестрів та соліст багатьох музичних колективів цього регіону. Понад 10 років — викладач Мукачівського державного університету, доцент (2004—2015). Засновник та незмінний художній керівник конкурсу-фестивалю мистецтв «Закарпатський Едельвейс» (2006—2020). Автор декількох наукових робіт, понад 100 музичних обробок, оркестровок і аранжувань народних мелодій, інструментальних п'єс та вокально-хорових творів[1]. ЖиттєписНародився 22 червня 1951-го року в Макіївці. З 1967-го по 1969-й рік навчався в Донецькому культосвітньому училищі, але не закінчив його. Відтоді ж — концертмейстер Заслуженого ансамблю танцю України «Зарево» (Донецьк). З 1971-го року — концертмейстер Ансамблю пісні і танцю «Подолянка» (Хмельницький). Через п'ять років обійняв посаду музичного керівника колективу «Тріо Маренич». В 1977-му році закінчив Луцьке училище культури і мистецтв. З 1978-го року — начальник військового оркестру у Чехословаччині. На цій посаді працював до 1984-го року, коли очолив оркестр народного ансамблю танцю «Радість» у Хмельницькому. В 1985-му році закінчив кафедру народних інструментів Рівненського державного інституту культури. З 1986-го року — керівник оркестру Чернігівського академічного народного хору. З 1988-го року — концертмейстер, керівник оркестру та, за сумісництвом, викладач Рівненського державного інституту культури. З 1990-го по 1996-й рік — концертмейстер Заслуженого академічного Закарпатського народного хору. Паралельно, до 2004-го року — соліст-інструменталіст ансамблю готельно-туристичного комплексу «Інтурист Закарпаття». У складі ансамблю був відзначений званням «Заслужений артист України». З 2001-го року — керівник Народного ансамблю народної пісні «Розмарія» (Ужгород). З 2004-го року — доцент кафедри інструментального мистецтва Мукачівського державного університету. У 2006-му році заснував конкурс-фестиваль мистецтв «Закарпатський Едельвейс» (Ужгород), до своєї смерті був його незмінним художнім керівником. У 2015-му році закінчив магістратуру кафедри інструментального та оркестрового виконавства Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Відтоді ж — диригент Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки (Київ). Закарпатською обласною телерадіокомпанією створено три документальних фільми про Сергія Барвіка-Карпатського, ще один, під назвою «Грає Сергій Барвік-Карпатський», відзняла студія «Укртелефільм» у 2007-му році[1]. В останні роки життя хворів, потрапив в серйозну ДТП, після чого мав проблеми з ногами. Помер вдень 15 жовтня 2020 року. Похований в Ужгороді, на цвинтарі «Кальварія». Творча та наукова діяльністьЯк соліст, виступав у складі концертних груп в різних країнах світу, зокрема Болгарії, Австрії, Німеччині, Угорщині, Румунії, Італії тощо[1]. Окрім акордеона, володів майстерністю гри на закарпатських народних інструментах, зокрема трембіті та тилинці. Автор декількох наукових робіт, зокрема навчального посібника «Осягаючи музику Баха: специфічні особливості інтерпретації та виконання на баяні (акордеоні). Прелюдії та фуги до мінор з 1-го тому „Добре темперованого клавіру“ Й.-С. Баха». Створив понад 100 музичних обробок, оркестровок і аранжувань народних мелодій, інструментальних п'єс та вокально-хорових творів[1]. Член Національної всеукраїнської музичної спілки, секретар правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України та голова її Закарпатського обласного відділення. Лауреат національних та міжнародних музичних конкурсів, зокрема, в Італії. Науковий доробок
Примітки |
Portal di Ensiklopedia Dunia
