Барташунас Йосип Марціанович
Йосип (Юозас) Марціанович Барташунас (12 липня 1895, село Діржяй Поневезького повіту Ковенської губернії, тепер Литва — 25 липня 1972, місто Вільнюс, тепер Литва) — радянський діяч органів державної безпеки, народний комісар (міністр) внутрішніх справ Литовської РСР, генерал-майор. Депутат Верховної ради Литовської РСР, член Президії Верховної ради Литовської РСР у 1955—1959 роках. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання. БіографіяНародився в селянській родині. З липня 1910 до червня 1912 року працював у господарстві батьків у селі Діржяй. У червні 1912 — травні 1915 року — чорнороб, вантажник Ризького морського порту. З травня 1915 року служив у російській імператорській армії, учасник Першої світової війни. У травні — листопаді 1915 року — солдат 136-го запасного батальйону в місті Дорогобуж Смоленської губернії. У листопаді 1915 — квітні 1916 року — солдат запасного батальйону латиських стрільців у місті Юр'єв Ліфляндської губернії. У квітні 1916 — січні 1918 року — унтер-офіцер 1-го Усть-Двинського латиського стрілецького полку на Німецькому фронті. З січня 1918 року служив у Червоній армії. У січні — червні 1918 року — командир взводу головного революційного загону латиських стрілецьких полків у Москві. У червні — серпні 1918 року — командир взводу, тво. командира роти 4-го Латиського стрілецького полку на Східному фронті. У серпні 1918 — листопаді 1920 року — політичний керівник (політрук) роти 4-го Латиського стрілецького полку на Західному і Південному фронтах. Член РКП(б) з квітня 1919 року. У листопаді 1920 — червні 1921 року — політичний керівник (політрук) роти 463-го стрілецького полку 52-ї стрілецької дивізії РСЧА в Херсонській губернії. У червні 1921 — травні 1922 року — співробітник для доручень і помічник уповноваженого Смоленської губернської надзвичайної комісії (ЧК). У травні 1922 — березні 1924 року — уповноважений контррозвідувального відділу особливого відділу Повноважного представництва ОДПУ Західного військового округу в Смоленську. У березні 1924 — вересні 1927 року — уповноважений, начальник 5-го відділення контррозвідувального відділу Повноважного представництва ОДПУ по Західному краю — Білоруському військовому округу в Мінську. 14 вересня 1927 — 15 жовтня 1928 року — начальник 3-го відділення контррозвідувального відділу Повноважного представництва ОДПУ по Білоруському військовому округу. 15 жовтня 1928 — березень 1931 року — начальник 5-го відділення контррозвідувального відділу, начальник 2-ї групи особливого відділу Повноважного представництва ОДПУ по Білоруському військовому округу. У березні 1931 — лютому 1932 року — помічник начальника по секретно-оперативній частині 18-го прикордонного загону в містечку Житковичі Білоруської РСР. У лютому — липні 1932 року — помічник начальника по секретно-оперативній частині 15-го Заславльського прикордонного загону в містечку Заславль Білоруської РСР. У липні 1932 — квітні 1934 року — начальник 13-го Полоцького прикордонного загону в Білоруській РСР. У квітні 1934 — лютому 1938 року — начальник 18-го Житковицького прикордонного загону в Білоруській РСР. У 1936 році закінчив екстерном середню школу в містечку Житковичі Білоруської РСР. У лютому 1938 — вересні 1940 року — начальник відділу кадрів Народного комісаріату лісової промисловості Білоруської РСР. У вересні 1940 — вересні 1941 року — начальник особливого відділу НКВС 29-го територіального Литовського стрілецького корпусу Прибалтійського військового округу. 14 листопада 1941 — 15 травня 1942 року — заступник начальника особливого відділу НКВС Челябінського гарнізону. 15 травня 1942 — червень 1944 року — начальник особливого відділу НКВС (відділу контррозвідки Народного комісаріату оборони СРСР «СМЕРШ») 16-ї Литовської стрілецької дивізії Брянського, Центрального та 1-го Прибалтійського фронтів. 10 липня 1944 — 16 березня 1953 року — народний комісар (з 1946 року — міністр) внутрішніх справ Литовської РСР. 30 травня 1953 року звільнений з оргінів МВС «через хворобу». З травня 1953 року — персональний пенсіонер у місті Вільнюсі. Помер 25 липня 1972 року в місті Вільнюсі. Звання
Нагороди
Джерела
Примітки |
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
