Басалига Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Басалига
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження18 серпня 1991(1991-08-18)
Дніпро
Смерть9 березня 2023(2023-03-09) (31 рік)
Бахмут
ПсевдоМонгол
Військова служба
Роки служби2014—2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

Олекса́ндр Олекса́ндрович Басали́га (1991—2023) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Олександр Басалига народився та виріс у Дніпрі. У 2014 році добровольцем пішов служити до лав ЗСУ. Після навчання потрапив до першої окремої танкової бригади. Був навідником танка «Булат».

Спочатку його танковий підрозділ перебував біля Бахмута. Перевіривши готовність бронетехніки і отримавши все необхідне, колонна «Булатів» висунулася в район Дебальцевого.

Відтак екіпаж танка тримав оборону біля м. Волноваха. Після успішних боїв у районі Волновахи воїну доручили командувати танковим екіпажем, згодом мав ще кілька ротацій на Донбасі.

У 2016 році вступив до НТУ «ХПІ». Після закінчення інституту почав службу в 93 ОМБР «Холодний Яр». На початку вторгнення служив у штабі. Коли формувався новий батальон, перейшов у піхоту. Спочатку на посаді заступника командира роти з озброєння, потім прийняв командування взводом і згодом ротою.

Двічі був поранений у боях за м. Бахмут, після другого деякий час пересувався на інвалідному візку. Через деякий час відновився й далі командував ротою. Стриманий, зосереджений. У всіх підлеглих викликав величезну повагу.

З 2014 року пройшов шлях від танкіста до командира роти.

Мав позивні «Монгол» та (раніше) «Кореєць».

Загинув 9 березня 2023 року в м. Бахмут на Донеччині.

У Олександра залишились батьки, сестра та дружина.

Нагороди

За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2.12.2016).[1]

За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (23.12.2022)[2]

Посилання

* Дмитро Горбунов АрміяInform «Легенда про „бурята“, який воював за Україну під Дебальцевим.»

* Прессекретар 93 ОМБр Ірина Рибакова «Сан Санич Басалига»

* SuspilneDnipro «Командир роти 93 бригади „Холодний Яр“ про оборону Бахмуту, поранення та основні пріоритети»

* Orla Guerin, BBC News «Ukraine war: Putin's annexation will fail, say Ukrainians at eastern front»

Джерела

  1. Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Указ Президента України №885/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 23 грудня 2022. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 2 лютого 2025.


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya