Басейн корисної копалини

Басе́йн ко́ри́сної копа́лини — замкнена область безперервного або майже безперервного поширення пластових осадових корисних копалин, пов'язаних з певною формацією гірських порід. Для різних частин басейну корисної копалини характерна спільність геолого-історичного процесу накопичення осадів в єдиній великій тектонічній структурі (прогині, ґрабені, синеклізі).

Басейни корисної копалини властиві родовищам вугілля (Кузнецький, Донецький, Підмосковний, Валансьєннський тощо), нафти і горючого газу (Волго-Уральський, Західно-Сибірський, Мексиканської/Американської затоки та ін.), нерудних корисних (соляні басейни — Артемівсько-Слов'янський, Солікамський, Іркутський, Штасфуртський і ін.) копалин, рудних родовищ (Криворізький залізорудний, Нікопольській марганцеворудний і ін.).

Розрізнюють такі басейн корисної копалини:

• вугленосні,
• нафтогазоносні,
• соленосні,
• залізорудні та ін.

В Україні, наприклад, Донецький вугільний басейн, Криворізький залізорудний басейн, Передкарпатський сірконосний басейн і т. д.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Басейн корисної копалини [Архівовано 27 березня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)