Баталов Олексій Володимирович

Баталов Олексій Володимирович
рос. Алексей Владимирович Баталов
Народився	20 листопада 1928(1928-11-20) Володимир, Російська РФСР
Помер	15 червня 2017(2017-06-15) (88 років) Москва, Росія смерть через падіння з висотиd
Поховання	Преображенське кладовище
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	актор, режисер, сценарист, педагог
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1950)
Відомі учні	Karine Armenyantsd
Заклад	Центральний академічний театр Російської арміїd, Московський художній театр, Ленфільм і Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності	1944–2017
У шлюбі з	Gitana Leontenkod
Батьки	Баталов Володимир Петровичd  Ольшевська Ніна Антонівна
Брати / сестри	Ардов Михайло Вікторовичd і Ардов Борис Вікторович
Членство	СК СРСР, ВЦРПС і Радянський комітет захисту мируd
IMDb	ID 0060692
Нагороди та премії
Баталов Олексій Володимирович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Олексій Володимирович Баталов (рос. Баталов Алексей Владимирович; 20 листопада 1928 Владимир, Російська РФСР — 15 червня 2017, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист і громадський діяч, педагог. Народний артист СРСР (1976). Герой Соціалістичної Праці (1989). Лауреат Державної премії СРСР (1981) і двох Державних премій Росії (1966, 2005). Найбільшу популярність здобув після виходу у світ фільмів «Справа Румянцева», «Летять журавлі» та «Москва сльозам не вірить».

Народився в сім'ї акторів. З п'яти років ріс у родині письменника Віктора Ардова. Мати — акторка Ніна Ольшевська. Батько — актор і режисер Володимир Баталов. Закінчив школу-студію МХАТ у 1950 році. З того ж року був актором Центрального театру Радянської Армії.

З 1956 — грає на сцені МХАТ, а з 1957 — актор і режисер кіностудії «Ленфільм». З 1975 — педагог ВДІКу. З 1979 — професор. З 2007 — президент Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка»

Багато років був секретарем правління Спілки кінематографістів СРСР, головою комісії ВЦРПС у преміях в галузі літератури, мистецтва та журналістики, а також працював у Комітеті захисту миру, Фонді світу, Асоціації «Родина».

Брав^[коли?] активну участь у роботі Міжнародного фонду «Світ мистецтва».

Олексій Баталов обраний почесним президентом Паризького Кіноклубу «Жар-птиця», головою Оргкомітету щорічної премії російських ділових кіл «Кумир» за найкращі акторські роботи року, почесним членом Правління регіональної благодійної організації «Московська Асоціація сприяння і допомоги інвалідам з дитячим церебральним паралічем», членом Опікунської Ради Марфо-Маріїнського благодійного товариства (за його участю була відновлена Марфо-Маріїнська обитель).

• Батько — Володимир Баталов, актор та режисер.
• Мати — Ніна Ольшевська, актириса
• Дядько по батькові — Микола Баталов, актор, заслужений артист РРФСР
• Тітки по батькові — Зінаїда, актриса, та Марія, актриса, заслужена артистка РРФСР
• Тітка по дядькові — Ольга Андровська, акторка кіно та театру, народна артистка СРСР.
• Двоюрідна сестра — Світлана Баталова, актриса театру.
• Відчим — Віктор Ардов, радянський письменник-сатирик, драматург.
• Молодший єдиноутробний брат — Михайло Ардов, письменник та публіцист
• Молодший єдиноутробний брат — Борис Ардов, актор театру та кіно, режисер
• Одружений з артисткою цирку Гитаною Леонтенко.^[коли?]

11 березня 2014 року підтримав позицію Володимира Путіна щодо Російської агресії в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму»^[2].

Помер 15 червня 2017 року в Москві, після тривалої важкої хвороби^[3].

Прощальна церемонія відбулася 19 червня у Будинку кіно міста Москви, похований на Преображенському цвинтарі столиці Росії^[4].

• Бойкот російського кіно

• Кваснецкая М. Г. Алексей Баталов. — М.: ВБПК, 1983 год.
• Олексій Баталов на сайті Енциклопедія вітчизняного кіно (рос.)