Батьківський Петро Анатолійович

Петро Батьківський Петро Анатолійович Батьківський
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	22 грудня 1985(1985-12-22)  Кутківці (Тернопіль), Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Смерть	6 березня 2022(2022-03-06) (36 років)  Донецька область, Україна
Поховання	Кутківці (Тернопіль)
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	21 ОМПБ
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Петро Анатолійович Батьківський (22 грудня 1985, с. Кутківці (нині — однойменний район Тернополя) — 6 березня 2022, Донецька область) — лейтенант Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно). Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно).

Петро Батьківський народився 22 грудня 1985 року в селі Кутківцях (нині — однойменний район Тернополя).

Закінчив Тернопільську загальноосвітню школу № 25, Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2021).

З 2009 року чоловік служив у ЗСУ на контрактній основі. Під час окупації АР Крим у м. Феодосія тримав оборону військової частини, де потрапив до полону. Після звільнення з полону добровільно взяв участь у російсько-українській війні, зокрема у 2014—2017 роках пройшов Широкине, Талаківка, Гранітне, Лебединське, Водяне, Комінтернове, Троїцьке, Попасна Луганської та Донецької областей. Був командиром 1-ї мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти. Служив у 44-й окремій артилерійській бригаді м. Тернопіль. Пізніше обійняв посаду командира 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», підпорядкованого 56-ій окремій мотопіхотній бригаді^[1].

З вересня 2021 року підрозділ під його командуванням локалізувався у селищі Піски Донецької області. 6 березня 2022 року отримав наказ про передислокацію — тримав оборону на панівній висоті. Загинув у бою.

Похований 10 квітня 2022 року на Кутківецькому цвинтарі.

• орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2];
• почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно)^[3];
• відзнака президента України «За участь в антитерористичній операції».

• Боденчук, Б. На Тернопільщині попрощалися з військовослужбовцем Петром Батьківським [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 10 квітня.
• Іноземцева, Ю. Воїн світла, який пішов на поклик Бога! В останню путь провели Героя Петра Батьківського [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2022. — 10 квітня.
• Белякова, І. «Ця ніч буде дуже гаряча. Побажайте нам щастя і помоліться за нас», — останні слова Героя Петра Батьківського [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2022. — 17 березня.
• Олійник, Д. Під час виконання завдання загинув тернополянин, лейтенант Петро Батьківський [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2022. — 15 березня.
• Від рук окупантів загинув військовий з Тернополя Петро Батьківський (відео) [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] // Тернополяни. — 2022. — 15 березня.
• В бою за Україну загинув мешканець Тернополя Петро Батьківський [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] // Погляд. — 2022. — 15 березня.
• У бою з окупантами загинув тернополянин Петро Батьківський [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] // Т1 Новини. — 2022. — 16 березня.

Зовнішні відеофайли
	До Дня захисника України представляємо 3 церемонію нагородження «Доброволець Тернопільщини» на YouTube // Телеканал Тернопіль1. — 2020. — 20 жовтня.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.