Башінформзв'язок
Башинформсвязь (укр. Башінформзв'язок) — російська телекомунікаційна компанія зі штаб-квартирою в Уфі, дочірня компанія Ростелеком. ІсторіяПАТ «Башінформзв'язок» було створено 1992 року в результаті акціонування державного підприємства зв'язку і інформатики Республіки Башкортостан. У 1993 році компанія почала надавати послуги стільникового зв'язку в стандарті NMT-450, в 1998 році — в стандарті GSM-900, у 2000 році — із застосуванням технології CDMA . У 2004 році компанія почала надавати послуги широкосмугового доступу в Інтернет за технологією ADSL. У 2009 році компанія придбала 98,77 % акцій ВАТ «Сотовая связь Башкортостана» (ССБ)[1]. У 2016 році компанія придбала регіонального оператора АІСТ (компанія) в Самарській області.[2] Власники та керівництвоЄдиним акціонером компанії є ПАТ «Ростелеком»[3]. Генеральний директор — Сергій Алферов[4]. Голова ради директорів — Колесніков Олександр В'ячеславович[5]. Показники діяльності«Башінформзв'язок» є найбільшим телекомунікаційним оператором Башкирії, контролюючи 93 % ринку телефонного зв'язку і 78 % ринку доступу в Інтернет[6]. Абонентська база компанії на кінець березня 2011 року нараховувала понад 1 млн абонентів фіксованої телефонії, 251 тис. абонентів широкосмугового доступу в Інтернет, 32 тис. абонентів IPTV, 84 тис. абонентів кабельного телебачення[7][8]. Основні фінансові показники за 2010—2012 роки[9]:
Філіали ПАТ «Башінформзв'язок»1. Білорецький міжрайонний вузол електричного зв'язку. Скорочене найменування: Білорецький МВЕЗ ПАТ «Башінформзв'язок». Адреса: 453500, м. Білорецьк, вул. Леніна, 41.
2. Бірський міжрайонний вузол електричного зв'язку. Скорочене найменування: Бірський МВЕЗ ПАТ «Башінформзв'язок» Адреса: 452320, м. Бірськ, Жовтнева площа, 3.
3. Мелеузовський міжрайонний вузол електричного зв'язку. Скорочене найменування: Мелеузовський МВЕЗ ПАТ «Башінформзв'язок» Адраса: 453850, м. Мелеуз, вул. Воровського, 2.
4. Месягутовський міжрайонний вузол електричного зв'язку. Скорочене найменування: Месягутовський МВЕЗ ПАТ «Башінформзв'язок». Адреса: 452530, с. Месягутово, вул. Комуністична, 24.
5. Сибайський міжрайонний вузол електричного зв'язку. Скорочене найменування: Сибайський МВЕЗ ПАТ «Башінформзв'язок». Адреса: 453640, м. Сибай, вул. Горького, 53а.
6. Стерлитамакський міжрайонний вузол електричного зв'язку. Скорочене найменування: Стерлитамакський МВЕЗ ПАТ «Башінформзв'язок». Адреса 453125, м. Стерлітамак, вул. Комуністична, 30
7. Туймазнський міжрайонний вузол електричного зв'язку. Скорочене найменування: Туймазинський МВЕЗ ПАТ «Башінформзв'язок». Адреса: 452750, м. Туймази, вул. Чехова, 1б.
8. Центр технічної експлуатації Скорочене найменування: ЦТЕ ПАТ «Башінформзв'язок». Адреса: 450000, м. Уфа, вул. Леніна, 30
9. Санаторій-профілакторій «Связист» Скорочене найменування: Санаторій-профілакторій «Связист» ПАТ «Башінформзв'язок» Адреса: 450018, м. Уфа, вул. Елеваторна, 10/1. Порушення антимонопольного законодавства25 березня 2010 року ФАС Росії визнала ПАТ «Башінформзв'язок», таким що порушило антимонопольне законодавство: компанія нав'язувала клієнтам порядок пропуску трафіку максимально вигідним для себе способом (через зонові транзитні вузли), а також необґрунтовано ухилялася від укладання договорів про приєднання мережі зонового зв'язку ТОВ «СЦС Совинтел» до мережі місцевого та зонового телефонного зв'язку ПАТ «Башінформзв'язок». Також ПАТ «Башінформзв'язок» встановило в умовах приєднання мереж електрозв'язку та пропуску трафіку дискримінаційні умови в частині обмеження для приєднаного оператора по пропуску трафіку із задіянням строго певного ресурсу нумерації, в порівнянні з ПАТ «Башінформзв'язок»[10]. У липні 2011 року ФАС Росії ініціювала розгляд відносно ПАТ «Башінформзв'язок», встановивши, що в 2009—2010 роках компанія надавала доступ в Інтернет за тарифами, диференційованими залежно від місця проживання абонентів. Антимонопольний орган прийшов до висновку, що компанія порушила статтю 10 Федерального закону «Про захист конкуренції», оскільки домінуючі гравці на ринку не мають права на необґрунтоване встановлення різних цін на один і той же товар[11]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia