Безперебійне енергопостачання

Безперебійне енергопостачання — забезпечення виробництв, цехів, об'єктів цивільного призначення та іншого обладнання, безперервним постачанням електроенергії та іншими енергоресурсами в будь-яких режимах роботи, за винятком виходу з ладу пристроїв безперебійного живлення й струморозподільної мережі.

Для забезпечення споживачів безперервним живленням, використовуються додаткові запасні джерела живлення (резервна електрична мережа або аварійна електростанція).

Джерела електроживлення поділяються на первинні й вторинні.

Первинні джерела електроживлення (ПДЕЖ) — це пристрої, що перетворюють теплову, механічну або хімічну енергію на електричну. До них належать генератори з приводом від парової, газової або гідравлічної турбіни, електроагрегати й електростанції з двигунами внутрішнього згоряння, акумулятори, паливні елементи та інше.

Джерела вторинного електроживлення (ВДЕЖ) — це пристрої, котрі перетворюють електричну енергію первинних джерел за частотою, величиною напруги й іншими параметрами, що забезпечує живлення користувачів електроенергії. До них належать випрямлячі, інвертори, трансформатори, стабілізатори, електричні фільтри й інше.
Сукупність функціонально пов'язаних первинних і вторинних джерел електроживлення, пристроїв керування, комунікацій розподілу, захисту, контролю й сигналізації утворюють систему електроживлення споживача електричної енергії.

Споживачі електричної енергії за надійністю електропостачання поділяються на перші, другу й третю категорії^[1].

До першої категорії належать споживачі, перерва в електропостачанні яких може викликати розрив зв'язків, порушення передавання найважливішої інформації й, як наслідок, привести до зриву виконання завдання.

До другої категорії належать споживачі, перерви в електропостачанні яких допускаються на час, потрібний для увімкнення резервного (автономного) джерела живлення діями особового складу чергової зміни (вручну). Це, здебільшого, користувачі електроенергії, котрі забезпечують експлуатацію різних систем робочого освітлення, вентиляції, водопостачання тощо.

До третьої категорії належать усі інші електрокористувачі, зовнішнє освітлення, зарядні пристрої та інше.

1. Правила улаштування електроустановок, вид. 3-тє, перероб. і доп. — 736 с.
2. М. О. Шульга, І. Л. Деркач, О. О. Алексахін. Інженерне обладнання населених місць: Підручник. — Харків: ХНАМГ, 2007. — 259 с.
3. Довідник сільського електрика / За редакцією кандидата технічних наук В. С. Олійника. — 3-тє видання, перероблене і доповнене. — Київ, Вид-во «Урожай», 1989. — 264 с.
4. ДСТУ 2843-94. Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. — Київ: Держспоживстандарт України, 1995. — 65 с.

• Автоматичне повторне включення
• Незалежне джерело живлення
• Джерело безперервного живлення
• Дизельний генератор
• Газотурбінна електростанція

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.