Сергі́й Віта́лійович Безру́ков (рос.Сергей Витальевич Безруков; нар.18 жовтня1973(19731018), Москва, РРФСР) — російський актор театру, кіно, телебачення та дубляжу, театральний режисер, сценарист, продюсер, співак, пародист, гітарист, рок-музикант. Керівник Московського Губернського драматичного театру, голова громадської ради федерального партійного проекту «Культура малої Батьківщини». Член Вищої ради політичної партії «Єдина Росія».[3]Заслужений і Народний артист Російської Федерації[4], лауреат Державної премії Російської Федерації (1997). Член патріаршої ради з культури. Відомий за роллю Саши Білого в кримінальному телесеріалі «Бригада». Путініст і українофоб.
Народився 18 жовтня 1973 року у сім'ї актора та режисера Віталія Безрукова (нар. 1 січня 1942), що працював в московському театрі Сатири, мати — домогосподарка Наталя Михайлівна Безрукова (Сурова) (нар. 1 січня 1950[13]), працювала завідувачкою в магазині[14]. отримав своє ім'я на честь улюбленого поета його батька, Сергія Єсеніна.
Навчався у московській школі № 402, любив бувати на роботі у батька і з дитинства мріяв піти по його стопах. Після закінчення середньої школи 1990 року вступив у Школу-студію МХАТ на факультет «актор театру та кіно».
У 2000—2015 роках був одружений з актрисою Іриною Безруковою (пішла до Безрукова від Ігоря Ліванова,[16] офіційно вони розписалися під час зйомок Сергія в серіалі «Бригада»).
У лютому 2015 року познайомився з російською режисеркою Ганною Олегівною Матісон (нар. 8 липня 1983), з якою одружився 11 березня 2016 року.
4 липня 2016 року в пари народилася дочка Марія, 24 листопада 2018 року — син Степан.
Дідусь (по лінії матері) — Суров Михайло Іванович (1924—2005), троюрідний брат батька Безрукова. Працював на керівній роботі в партійному та господарському апараті в м. ЛисковоГорьківської області[17]. Бабуся — Сурова Катерина Олексіївна (1924—2008) працювала педагогом-вихователем в м. Лисково в початковій школі та дитячому садку[17].
Дідусь (по лінії батька) — Безруков Сергій. Бабуся (по лінії батька) — Безрукова (Мухіна) Пелагея.
Політичні погляди
Член партії «Єдина Росія». У лютому 2012 року відмовився зніматися у відеоролику на підтримку кандидата в президенти Володимира Путіна. Пояснив своє рішення тим, що «не хоче своєю думкою впливати на вибір інших людей»[18].
11 березня 2014 року підтримав позицію Путіна щодо російської агресії в Криму, зробивши підпис серед інших діячів російської культури, під колективним зверненням до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму»[19][20]. Палата культури Грузії у зв'язку з поширеним листом народних артистів Росії, які підтримують президента Володимира Путіна в окупації території сусідньої України, ухвалила рішення скасувати заплановані у травні гастролі театру Сергія Безрукова в Тбілісі[21]. В Україні неофіційно визнаний персоною нон ґрата.[джерело?] 8 серпня 2015 року Безрукова внесено до «Чорного списку Міністерства культури України»[22].
Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[23]. У вересня 2021 року Безруков приїждав та виступав в окупованому Криму[24]. У березні 2022 році актор записав відеозвернення в якому зачитав вірш Олександра Пушкіна в якому погрожував українському народу[1]. Також Безруков виступив на виставі «Маленький принц» перед дітьми ДНР та ЛНР, де похвалив російську армію, яка вбила українців та руйнувала міста[25]. Сам актор про звірства російських військових та обстріли мирного населення вирішив не розповідати.
Санкції
Сергій Безруков розповсюджував російську пропаганду на підтримку агресивної війни Росії проти України. Він підтримав вторгнення Росії в Україну під час вистав для російських солдат, які брали участь у війні, та для дітей із сепаратистських так званих Народних Республік на Донбасі. Крім того, Сергій публічно висловив підтримку незаконній анексії Криму та Севастополя Російською Федерацією.[26]
2000 — премія IV національного фестивалю мистецтв «Південні ночі» (м. Геленджик) в номінації «Найкраща чоловіча роль в антрепризі» за роль у виставі «Ліжко».
2008 — нагорода «Золотий меч» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль генерала Каппеля у фільмі «Адмірал» на 6-му міжнародному фестивалі військового кіно імені Ю. Н. Озерова.
«Сергій Безруков, який так талановито дебютував в „Останніх“ Адольфа Шапіро, здувся за кілька років. Поговорив голосами Жириновського та Єльцина в „Ляльках“, пограв в серіалах та спектаклях Житинкіна, втілив на сцені Театру ім. Єрмолової образи С. А. Єсеніна і А. С. Пушкіна. Бренд є, театрального актора як не було», — з жалем відзначає критик Марина Давидова[40].
Цікаві факти
Сергій Безруков пише картини [Архівовано 14 серпня 2013 у WebCite]. У серіалі «Бригада» видно, як він малював коляску, хрест Космосу (який забрав СОБР), а в 11 серії намалював бджолу, що символізує Вітю Пчолкіна.
Олександр Іншаков, починаючи знімати фільм «Бригада-2», прийшов з проханням до Безрукова, запропонувавши йому знову зіграти Сашу Бєлого, але Безруков відмовився.