Бельтюкова Клавдія Гнатівна

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2018)

Бельтюкова Клавдія Гнатівна
Народилася	1 (14) червня 1900(1900-06-14) Теплик
Померла	21 червня 1971(1971-06-21) (71 рік) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	біолог
Alma mater	Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Галузь	біологія
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Нагороди

Кла́вдія Гна́тівна Бельтюко́ва (до шлюбу Повстянко) (*1 (14) червня 1900(19000614), Теплик — † 21 червня 1971, Київ) — українська біолог, доктор біологічних наук (з 1959 року), професор (з 1961 року). Лауреатка премії імені Данила Заболотного АН УРСР (за 1976 рік).

Народилася 1 (14 червня) 1900 року у містечку Теплик (нині селище міського типу Вінницької області). Батько — працівник фінвідділу, помер 1938 року, у матері було, крім Клавдії, ще дві доньки.

У 1918–1923 роках працювала (з перервами) в Кам'янці-Подільському в статистичному бюро та у фінансовому відділі. 1923 року закінчила Кам'янець-Подільський інститут народної освіти (нині Кам'янець-Подільський національний університет).

У 1927–1928 роках працювала в Київському окружному статистичному бюро. 1930 року була асистенткою Гірничого інституту, у 1931–1934 роках — науковою співробітницею Інституту махорочної промисловості.

Від 1934 року працювала в Інституті мікробіології АН УРСР. У 1937–1941, 1944–1970 роках — завідувачка відділу бактерій рослин, у 1970–1971 роках — старший науковий співробітник-консультант.

Під час Німецько-радянської війни перебувала в евакуації. У 1941–1943 роках працювала на військовому заводі № 235 у місті Воткінську (Удмуртія), у 1943–1944 роках — бактеріологом Мечниковського санітарно-бактеріологічного інституту в Харкові.

Померла 21 червня 1971 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Досліджувала хвороби махорки й тютюну, зокрема рябуху. З'ясувала джерела інфекції, вплив добрив на стійкість рослин до цієї хвороби.

Досліджувала бактеріози картоплі, зернових, бобових, каучуконосів і овочевих культур.

Результатом роботи з гомозу бавовни став запропонований Бельтюковою метод боротьби з внутрішньою зараженістю гомозом насіння бавовни.

Як педагог підготувала 3 докторів та 12 кандидатів наук, серед учнів — Гвоздяк Ростислав Ілліч, Куликовська Марія Дмитрівна, Матишевська Марія Степанівна, Скрипаль Іван Гаврилович.

• Бактериальные болезни каучуконосов. — К., 1952.
• Бактериальные болезни многолетних бобовых трав. — К., 1954.
• Хвороби багаторічних бобових трав та їх визначення. — К., 1959 (співавтор).
• Бактеріальні хвороби квасолі. — К., 1961.
• Аренарин и его применение. — К., 1962 (співавтор).
• Бактериальные болезни растений и меры борьбы с ними. — К. 1968 (співавтор).
• Шкідники та хвороби сільськогосподарських рослин. — К. 1969 (співавтор).
• Бактериальные болезни зернобобовых культур. — К. 1974 (співавтор).

• Скрипаль І. Г. Бельтюкова Клавдія Гнатівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 449.
• Гвоздяк Ростислав. Клавдія Бельтюкова — вчена-мікробіолог / Українки в історії. — К.: Либідь, 2004. — С. 120—123.
• Наукова школа К. Г. Бельтюкової

Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про українську науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.