Берві Василь Васильович

Берві Василь васильович
Псевдо	Флеровський Н.
Народився	28 квітня (10 травня) 1829(1829-05-10) Рязань
Помер	4 жовтня 1918(1918-10-04) (89 років) Юзівка
Поховання	Донецьк і Пам'ятник Берві-Флеровському
Країна	Російська імперія
Діяльність	соціолог, економіст, публіцист
Галузь	соціологія, економіка і публіцистика
Alma mater	Казанський університет
Батько	Q15064460?[1]
Діти	Берві Федір Васильович[2], Q48961307?[2] і Nikolai Bervid[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Берві-Флеровський Василь Васильович (рос. Вильгельм Вильгельмович Берви) (*28 квітня (10 травня) 1829(18290510), Рязань — † 4 жовтня 1918, Юзівка) — російський соціолог, публіцист, економіст і белетрист, ідеолог народництва, видний учасник суспільного руху 1860 — 1890 років. Псевдонім «Н. Флеровський» використовував для публікації в легальній пресі з другої половини 60-х по. XIX ст. Автор праці «Становище робітничого класу в Росії» (1869).

Його батько Вільгельм (Василь Федорович; 1792—1859) був за походженням англійцем, професором фізіології в Казанському університеті.

Навчався в Казанському університеті. Після його закінчення працював чиновником міністерства юстиції, ведучи аскетичний спосіб життя. З кінця 50-х рр. зближується з лідерами демократичного руху (М. Некрасов, М. Чернишевський та ін.). Арештований в 1861 у «справі тверських мирових посередників». Підданий покаранню в адміністративному порядку і висланий в Астрахань, а в 1864 році — в Сибір. З родиною був поселений до Кузнецьку, потім на прохання переведений до Томська (1865), де був узятий на роботу крупним купцем Б. Хотимським. У Томську Берви вступив у конфлікт з губернатором Г. Г. Лерхе.

15 квітня 1866 Берви отримав дозвіл на повернення в європейську частину Росії, до Вологди, але Лерхе затримував його переведення, а потім відправив по етапу. Шлях від Тюмені до Казані Берви пройшов пішки. Перебував на засланні під негласним наглядом до 1887 року.

Особливий вплив Берви-Флеровський справив на учасників «ходіння в народ» початку 1870-х років. Сам Флеровський вів досить активну пропаганду (він називав її «педагогічною») вже з першого свого засилання до Астрахані і мав великий досвід на цьому терені.

Співробітник журналів «Дело», «Слово», «Вітчизняні записки». На початку 1890-х деякий час перебував в еміграції в Лондоні, де співпрацював з Фондом Вільної російської преси (С. Степняка-Кравчинського), який видав кілька частин «Абетки соціальних наук» і спогади «Три політичні системи». Після трагічної смерті Степняка-Кравчинського Берві-Флеровський повернувся до Росії, скориставшись коронаційним маніфестом Миколи II.

Переїхав до Юзівки до сина Федора, який працював лікарем. Прожив у Юзівці з 1897 до самої смерті.

У Донецьку знаходиться його могила, навколо якої і розбитий сквер, що носить його ім'я і на якій в 1953 році був встановлений обеліск з полірованого рожевого граніту. В одній могилі з ним похована його вірна супутниця життя Ерміона Іванівна Берві,яка померла у 1924 році. У 1981-му році, коли розпочалося будівництво дитячого спорткомплексу, перезахований у Міському саді.

• Під трьома російськими царями: політична система Миколи I, Олександра II, та Олександра III. Досвід дослідження і спостереження. // Unter drei russischen Kaisern : das politische System Nikolaus I., Alexander II. und Alexander III; Erlebnisse, Studien und Beobachtungen. - Berlin : Cronbach, 1898. -372 S.(нім.)
• Das A B C der sozialen Wissenschaften:Die gegenwärtige west-europäische Zivilisation. Die griechisch-römische Zivilisation, das Mittelalter, das Aufleben der Wissenschaft. - Leipzig, H. Haacke, 1898. -614 S. (нім.)

• Пам'ятник Берві-Флеровському
• Долгушинці

• Берві Василь Васильович — видатні донеччани
• Біографія Берві Василя Васильовича [Архівовано 10 квітня 2008 у Wayback Machine.]

• Флеровський Н. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 12. — 1985.
• Аптекман О. В. Василий Васильевич Берви-Флеровский. Л., 1925. (рос.)
• Новополин, Г. Затерянная могила / Г. Новополин// "Диктатура труда" (Сталино). 30 серпня 1929. С.5;
• Новополин Г. Затрачена могила// "Зоря" (Дніпропетровськ), 1929. № 9. С. 25-26.
• Новополин Г. Рукописи из архива Н. Флеровского (В.В. Берви)   Г. Экономические воззрения В. В. Берви-Флеровского. М., 1952. (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берві Василь Васильович

1. ↑ Энциклопедический словарь / за ред. А. І. Юхимович — Санкт-Петербург: Brockhaus–Efron, 1891. — Т. III.
   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q23892896
2. ↑ ^{а б в} Stepkin V. Семья Берви
   d:Track:Q110640207