Бердишев Геннадій Дмитрович
Бердишев Геннадій Дмитрович (рос. Геннадий Дмитриевич Бердышев, нар.7 листопада 1930 — пом.2016) — український біолог, генетик. Доктор медичних наук (1989), доктор біологічних наук (1973), професор (1973)[1]. ЖиттєписНародився 1930 р. у селі Каштаково Кожевніковського району Томської області РРФСР. У 1955 р. після закінчення Томського медичного інституту[ru] працював науковим співробітником у Інституті цитології і генетики Сибірського відділення АН СРСР (1961—1968)[1]. У 1960 р. завершив навчання на історико-філологічному факультеті Томського університету[1]. Від 1968 р. — доцент Київського університету. З 1971 р. — завідувач кафедри загальної і молекулярної генетики Київського університету ім. Тараса Шевченка. З 1985 р. — професор цієї кафедри. У 2001-2004 роках — провідний науковий співробітник біологічного факультету зазначеного університету. Його наукова діяльність пов'язана з розробкою проблем охорони генофонду, екології й геронтології. Неакадемічна діяльністьВідомий став у зв'язку із власними суперечливими заявами щодо ряду ненаукових гіпотез: телегонії, креаціонізму, «пірамідології», уфології тощо. Голова «Українського товариства пірамідологів»[2] Пропагував так звану «воду Бердишева»[3][4][5].Був учасником антиеволюційного руху в Києві[6]. Написав книгу спогадів, у якій звинуватив видатних українських генетиків та біологів у національній сегрегації. Нагороди
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia