Берзіна Світлана Валеріївна

Берзіна Світлана
Берзіна Світлана
Світлана Валеріївна Берзіна
Народилася	3 травня 1974 (51 рік); Маріуполь Донецької області
Громадянство	Україна
Місце проживання	Київ
Діяльність	президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета»
Відома завдяки	Міжнародний аудитор систем управління якістю та екологічного управління Експерт Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) з питань сталого споживання та виробництва, екологічної сертифікації та маркування, громадський діяч, природозахисник
Alma mater	ДТЕУ
Сайт	zhiva-planeta.org.ua
	; ; ;

Берзіна Світлана Валеріївна (народ. 3 травня 1974 року у м. Маріуполь Донецької області) — президентка Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» [Архівовано 10 березня 2015 у Wayback Machine.], міжнародна аудиторка систем управління якістю та екологічного управління, експертка Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) з питань сталого споживання та виробництва, екологічної сертифікації та маркування.

Біографія

Народилася 03 травня 1974 року в родині військовослужбовця, м. Жданів (Маріуполь) Донецької області, з 1983 року проживає в місті Київ.

У 1991 році закінчила з відзнакою загальноосвітню школу № 237 в м. Києві.

У 1997 році одержала кваліфікацію – менеджерка ЗЕД у Київському торговельно-економічному університеті.

У період 1992-2000 рр. брала активну участь у роботі громадських організацій, обіймала посади керівниці проєктів.

У період 2000-2002 рр. помічниця-консультантка народного депутата України (Ігор Гаврилов, Партія зелених України).

У 2002 році за результатами установчого з'їзду була одноголосно обрана президенткою Всеукраїнської громадської екологічної організації «Жива планета» [Архівовано 10 березня 2015 у Wayback Machine.]. У 2003 році заснувала структурний підрозділ організації Центр екологічної сертифікації та маркування [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. На даний час Центр є єдиним в Україні органом з екологічної сертифікації та маркування І типу, компетентність якого визнана на державному і міжнародному рівні шляхом акредитації.

З 2003 року по 2010 рік громадську та експертну діяльність поєднувала з роботою на керівних посадах у Київській міській державної адміністрації. У період 2003-2008 - директоркою КП "ЦІТ", у період 2008-2010 року - генеральною директоркою Київського зоопарку загальнодержавного значення.

У 2005 році згідно з наказом Держспоживстандарту від 11.03.2005 № 64 обіймає посаду заступниці голови національного технічного комітету стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля» [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Уповноважена представниця України (focal point) в технічному комітеті Міжнародної організації стандартизації TC/ISO 207 «Системи екологічного управління».

Керівниця розробок понад 100 технічних регламентів і стандартів у сфері безпеки, захисту довкілля, енергозбереження і ресурсоефективності, оцінювання життєвого циклу.

У 2006 році одержала кваліфікацію екологині у Державному екологічному інституті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

З 2007 року – сертифікована міжнародна аудиторка систем управління якістю та екологічного управління.

З 2010 року і по даний час – членкиня Колегії Державної екологічної інспекції України.

З 2011 року є здобувачкою наукового ступеню за спеціальністю 08.00.05. «Розвиток продуктивних сил та регіональна економіка» за темою «Формування ринку «зелених» закупівель в регіоні».

У 2012 році – співзасновниця щорічного Міжнародного форуму для сталого розвитку GREEN MIND [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (у партнерстві з Торгово-промисловою палатою України [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.] і Міністерством екології та природних ресурсів України [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.]). З 2019 року GREEN MIND [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] змінює формат на Платформу для сталого розвитку бізнесу, що формується з різноманітних заходів за участю представників влади, бізнесу, науковців, експертів та громадськості.

З 2014 року – національна експертка проєкту «Впровадження сталих публічних закупівель в Україні» EaP GREEN [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] – з 2017 року координаторка проєкту.

З листопада 2016 року і по даний час – голова громадської ради при Мінприроди (з вересня 2019 – Мінекоенерго [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]).

Членкиня громадської ради при Мінекономрозвитку. [Архівовано 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

З січня 2019 – голова Дорадчої групи України зі сталого розвитку [Архівовано 13 листопада 2019 у Wayback Machine.].

Сфера професійних інтересів

Сталий розвиток, адаптація законодавства України до права ЄС, зелена і циркулярна економіка, економічні інструменти в державній екологічній політиці, технічне регулювання і стандартизація, промислова екологія, хімічна безпека, управління відходами, ресурсоефективні та більш чисті технології виробництва, екологічна сертифікація та маркування, органічне виробництво, екологічна освіта.

Сфера громадських інтересів

Участь у формуванні та реалізації державної політики, громадська оцінка, імплементація положень Орхуської конвенції, інформаційно-просвітницька діяльність.

Професійні досягнення

Співпраця з європейськими інституціями та міжнародними організаціями:

Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП);

Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО);

Представництво ООН в Україні;

Делегація ЄС в Україні;

Федеральне міністерство навколишнього середовища, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини;

Федеральне агентство з охорони навколишнього середовища в Німеччині;

Міжнародний інститут індустріальної екологічної економіки.

Членство в міжнародних організаціях:

З 2003 року – Глобальної мережі екологічного маркування (GEN), міжнародної асоціації що об’єднує органи з екологічного маркування;

З 2005 року – Міжнародного технічного комітету ISO/TC 207 «Системи екологічного управління», у період 2005 і по даний час бере участь в роботі міжнародних робочих груп при ISO/TC 207 з розробляння міжнародних стандартів пов’язаних з оцінюванням екологічної ефективності та результативності , управління парниковими газами тощо.

З 2007 року – Міжнародної федерації органічного сільсько-господарського виробництва (IFOAM [Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine.]), міжнародної неурядової організації що об’єднує 700 організацій з 117 країн світу.

Досвід управління проєктами які були реалізовані ВГО «Жива планета» [Архівовано 10 березня 2015 у Wayback Machine.] за технічної підтримки: ПРООН-ГЕФ (зміни клімату), ПРООН в Україні (сталий розвиток), Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) (зелена економіка), RECO East & SEPA, IIIEE [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] (відходи), Міжнародний фонд «Відродження» (впровадження стандартів ЄС в Україні у сфері якості атмосферного повітря).

Авторка численних видань та публікації у сфері технічного регулювання, охорони довкілля та промислової екології; систем екологічного управління. Має практичний досвід у сфері державного управління, законотворчої діяльності, у т.ч. розроблення місцевих та державних цільових програм, упровадження інтегрованих систем управління.