Берлін-Александерплац

	Берлін-Александерплац
Дата створення / заснування	1882
Названо на честь	Александерплац
Країна	Німеччина
Адміністративна одиниця	Мітте
Місце розташування	Мітте
Власник	Deutsche Bahn
Оператор	DB InfraGOd
Архітектор	Johann Eduard Jacobsthald
Дата офіційного відкриття	7 лютого 1882 і 15 травня 1882
Суміжна будівля	Alea 101d, Berolinahausd і Galeria Kaufhof Berlin-Alexanderplatzd
Залізнична лінія	Берлінський штадтбан
Тарифна зона	Berlin A fare zoned
Кількість колій обслуговування	4
Щоденний пасажиропотік	125 000
Статус спадщини	пам'ятка культури[d]
Станція пересадки	Александерплатц[d]
Категорія станції	category 3 railway stationd
Код залізничної станції	Bf
	Офіційний сайт(нім.); Офіційний сайт(нім.)(англ.)
	Берлін-Александерплац у Вікісховищі

52°31′17″ пн. ш. 13°24′43″ сх. д. / 52.521388888889° пн. ш. 13.411944444444° сх. д. / 52.521388888889; 13.411944444444

Берлін-Александерплац (нім. Bahnhof Alexanderplatz) — залізнична станція у районі Мітте у центрі Берліна, Німеччина. Станція одна з найзавантаженіших транспортних вузлів у Берліні. Свою назву станція здобула від свого розташування на площі Александерплац поблизу Берлінської телевежі та Світового годинника^[en].

Огляд

Як і решта міжміських станцій, Александерплац також є торговим центром з продажу товарів мандрівникам. Александерплац є другим за пасажирообігом вузлом берлінської мережі U-Bahn (разом зі станцією Ноллендорфплац).

Чотири лінії Regional-Express та Regionalbahn, а також швидкісні транзитні лінії S-Bahn S3^[en], S5^[en], S7^[en] та S9^[en] обслуговують станцію наземного транспорту. Сусідня станція метро є однією з найзавантаженіших у берлінській мережі метрополітену, що обслуговують лінії U2^[en], U5^[en] та U8^[en]. Станцію також обслуговують чотири трамвайні лінії, дві з яких працюють цілодобово, а також п’ять автобусних ліній вдень, одна з яких працює цілодобово і три лінії нічного автобуса. Александерплац також має двома переходи, від U2 до U5 та U5 до U8.

Історія

Станцію Александерплац відкрито 7 лютого 1882 р. На віадуці штадтбана від Берлін-Шарлоттенбург^[en] до Берлін-Східний (на той час Берлін-Сілезький). В 1926 році вокзал, що охоплює дві платформи з чотирма коліями, був перебудований у теперішньому простому стилі. Сильно пошкоджений під час Другої світової війни, залізничне сполучення на станції було відновлено 4 листопада 1945 року, тоді як реконструкція вокзалу тривала до 1951 року.

Перша станція метрополітену нинішньої лінії U2, спроєктована Альфредом Гренандером^[en], введена в експлуатацію 1 липня 1913 р; пізніше відбулось продовження лінії на схід до Берлін-Потсдам-плац^[en] через Шпіттельмаркт^[en]. Платформи U8 та U5 відкрилися відповідно 18 квітня 1930 року та 21 грудня 1930 року, також побудовані за концепцією Гренадера, але у виразному стилі модерн. Станцію U2 також відремонтували після пожежі на Александерплац у 1972 році.

Східний вестибюль було зруйновано 15 березня 1945 року.

Станція лінії U8, була станцією-привидом під час поділу Берліна з 13 серпня 1961 р. по 1 липня 1990 р.

Лінії та напрямки

Regional-Express RE 1 Магдебург – Бранденбург – Потсдам – Берлін – Еркнер – Фюрстенвальде – Франкфурт (Одер) (– Котбус)
Regional-Express RE 2 Вісмар – Шверін – Віттенберге – Науен – Берлін – Кенігс-Вустераузен – Люббен – Котбус
Regional-Express RE 7 Дессау – Бад-Бельциг – Міхендорф – Берлін – Берлин-Шенефельд-Аеропорт – Вюнсдорф-Вальдштадт
Regionalbahn RB 14 Науен – Фалькензе – Берлін – Берлін-Шенефельд-Аеропорт
S-Bahn S3 Шпандау – Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Карльсхорст – Кепенік – Еркнер
S-Bahn S5 Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Ліхтенберг – Штраусберг-Північний
S-Bahn S7 Потсдам – Ваннзе – Весткройц – Гауптбангоф – Александерплац – Остбангоф – Ліхтенберг – Аренсфельде
S-Bahn S9 Шпандау - Весткройц - Гауптбангоф - Александерплац - Остбангоф - Шеневайде - Флуггафен-Шенефельд