Берлін-Головний

multi-level interchange railway station, центральний вокзал, пам’ятка, підземна залізнична станція, естакадна станція
; multi-level interchange railway station, центральний вокзал, пам’ятка, підземна залізнична станція, естакадна станція
Координати	52°31′30″ пн. ш. 13°22′10″ сх. д. / 52.525083333333° пн. ш. 13.369388888889° сх. д.
Власник	Deutsche Bahn
Оператор	DB InfraGO
Вебсайт	bahnhof.de/berlin-hauptbahnhof(нім.)
Код Експрес-3	8033452
Мапа
на Вікісховищі

Головний вокзал Берліна (нім. Berlin Hauptbahnhof) — найбільший і найсучасніший залізничний вокзал Європи, центральний вокзал Берліна ^[1]. Станція управляється DB Station&Service^[en], дочірньою компанією Deutsche Bahn AG. Дворівневий вокзал, збудований за проектом архітектора Майнхарда фон Геркана, налічує 14 колій (разом із коліями U-Bahn і ще двома в стадії будівництва — 18 колій). Експлуатація почалася через два дні після урочистого відкриття 26 травня 2006 року. Розташований в самому центрі міста, неподалік від будівель Рейхстагу і Федеральної Канцелярії; на місці старого Лертського вокзалу, зруйнованого під час Другої світової війни й підірваного пізніше. Класифікується Deutsche Bahn як станція I категорії. ^[2]

Станцію Лертер відкрито в 1871 році як кінцева зупинка залізниці^[en], що сполучає Берлін з Лерте, поблизу Ганновера, яка згодом стала найважливішою магістральною лінією Німеччини у напрямку схід — захід. В 1882 році, після завершення будівництва штадтбану (міська чотириколійна надземна залізнична лінія^[en] Берліна, що обслуговує як місцеві, так і міжміські перевезення), на північ від вокзалу була відкрита менша станція — Летер-Штадтбан для обслуговування нової лінії. Пізніше ця станція стала частиною Берлінського S-bahn. В 1884 році, після закриття сусіднього залізничного Гамбурзького вокзалу, станція Лехтер стала кінцевою зупинкою для потягів до/з Гамбурга.

Після серйозних пошкоджень під час Другої світової війни обмежене обслуговування головного вокзалу було відновлено, але потім призупинено в 1951 році. В 1957 році, коли залізниці до Західного Берліна перебували під контролем Східної Німеччини, Лертський вокзал було демонтовано, але Летер-Штадтбан залишився як зупинка на S-Bahn. В 1987 році він був капітально відремонтований на честь 750-річчя Берліна. Після возз'єднання Німеччини було вирішено покращити мережу залізниць Берліна шляхом будівництва нової магістралі з півночі на південь^[en], яка доповнює штадтбан що працює схід-захід. Логічним місцем для нового центрального вокзалу вважався Лертський вокзал.

Розташування

Станція розташована в районі Моабіт^[en], у виборчому окрузі Мітте. На півночі розташовані Європаплац і Інваліденштрассе^[en], а на південь — Вашингтонплац і Шпрее. На південь від станції розташовані Шпреебогенпарк^[en], Відомство Федерального канцлера і Пауль-Лебе-Хаус. На сході розташований район Мітте і Гумбольдтафен.

Опис

Довжина станції становить 430 м, хоча деякі платформи мають 80 м.

Колії 1 — 8 є підземними та використовуються для регіонального та міжміського сполучення на магістралі Берлін Північ-Південь.
Колії 9 — 10 підземні та будуть використовуватися для майбутньої лінії S-Bahn 21^[de].
Колії 11 — 14 естакадні та використовуються для регіонального та міжміського сполучення на Берлінському штадтбані.
Колії 15 — 16 естакадні та використовуються для обслуговування швидкісних поїздів на штадтбані.
Колії U1 і U2 відокремлені від головного вокзалу і використовуються для лінії U-Bahn U5^[en].

Оперативне використання

Верхній рівень станції має шість колій (дві з яких використовуються Берлінським S-Bahn), що обслуговуються трьома острівними платформами. Нижній рівень має вісім колій, які обслуговуються чотирма острівними платформами для магістральних поїздів, а також ще одна острівна платформа для берлінського метрополітену. Щодня станція обслуговує 1800 поїздів, а щоденний пасажирообіг оцінюється в 350 тис.

Станом на 2011 рік станція обслуговує поїзди InterCityExpress, Intercity (Deutsche Bahn)^[en], Interregioexpress, Regional-Express, RegionalBahn та S-Bahn.