Берман Борис Давидович

Берман Борис Давидович
Берман Борис Давидович
Народився	15 травня 1901 ; Адріановка, Каримський район, Читинська область, СРСР
Помер	23 лютого 1939 (37 років) ; Москва, СРСР
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	військовослужбовець, політик
Заклад	Народний комісаріат внутрішніх справ Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання	комісар державної безпеки 3-го рангу
Партія	КПРС
Брати, сестри	Берман Матвій Давидович
Нагороди
	; ; ;

Берман Борис Давидович (15 травня 1901(1901-05-15) , Адріановка, Читинська область — 23 лютого 1939(1939-02-23) , Москва ) — діяч органів державної безпеки СРСР, комісар державної безпеки 3-го рангу (14.3.1937), брат начальника ГУЛАГу Бермана Матвія Давидовича.

Біографія

З травня 1918 добровольцем у Червоній Армії. Після приходу білих перебрався до Маньчжурії. Член компартії з серпня 1923 року.

З 1919 року в органах ВЧК. У січні 1931 переведений в ІНО ОГПУ, направлений резидентом в Берлін. В 1933 був направлений нелегальним резидентом в Рим. З 1934 на керівних посадах у центральному апараті ІНО ОГПУ. З 21 травня 1935 1-й заступник начальника Іноземного відділу Головного управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС СРСР Абрама Слуцького. З 31.8.1936 заступник начальника Секретно-політичного (4-го) відділу ГУДБ. З березня 1937 нарком внутрішніх справ Білоруської РСР і начальник Особливого відділу Білоруського військового округу. Входив до Білоруської республіканської Особливої трійки НКВД. У травні 1938 відкликаний до Москви і затверджений начальником 3-го управління (транспорту і зв'язку) НКВС СРСР.

Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Заарештований 24 вересня 1938. Засуджений ВКВС до вищої міри покарання, розстріляний на розстрільному полігоні «Комунарка».