Беріташвілі Іван Соломонович

Беріташвілі Іван Соломонович
груз. ივანე ბერიტაშვილი
Народився	29 грудня 1884 (10 січня 1885)  Веджіні, Тифліська губернія, Російська імперія
Помер	29 грудня 1974(1974-12-29) (89 років)  Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Грузинська Демократична Республіка  СРСР
Діяльність	фізіолог
Галузь	фізіологія
Відомий завдяки	нейрофізіологія
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет і Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d]
Вчене звання	академік АН СРСР[d] і професор[d]
Відомі учні	Ройтбак Олександр Ілліч
Заклад	Тбіліський державний університет
Членство	Академія наук СРСР і Грузинська національна академія наук
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Іване Беріташвілі, Іван Соломонович Беріташвілі, також Берітов (10 січня 1885 (за юліанським — 29 грудня 1884), Веджині, Тифліська губернія, нині Грузія — 29 грудня 1974, Тбілісі) — грузинський фізіолог і нейробіолог, учень Миколи Введенського. Академік АН СРСР, АМН СРСР та АН Грузинської РСР.

1910 року закінчив Петербурзький університет. Працював у Нідерландах у лабораторії Рудольфа Магнуса^[en]. Також проводив дослідження в Казані в Олександра Самойлова.

У 1915—1919 роках працював на кафедрі фізіології медичного факультету Новоросійського університету в Одесі прозектором та приват-доцентом.

У 1919 році переїхав до Тифлісу, де став професором на співзасновником Тбіліського університету. У лютому 1941 року став одним з 16 академіків-засновників Академії наук Грузинської РСР. У 1941—1951 роках був директором Інституту фізіології Академії наук Грузинської РСР.

У 1950 році був підданий критиці під час «павловської сесії» разом з Леоном Орбелі, Петром Анохіним та Ліною Штерн. Санкцію на атаку на Орбелі, Штерн і Беріташвілі надав особисто Йосиф Сталін^[1]. На самій сесії був відсутній. Внаслідок переслідувань Беріташвілі звільнили з посади директора Інституту фізіології.

Беріташвілі займався проблемами центрального гальмування в нервовій системі.

Разом з Данилом Воронцовим організував семінар „Гагрські бесіди“ за участі провідних рідянських нейрофізіологів, які відбувалися в Гаграх у 1948, 1955 роках.

На честь Беріташвілі 1971 року АН Грузинської РСР створено Премію імені І. Беріташвілі.

• Герой Соціалістичної Праці (1964)
• Премія імені І. М. Сєченова АН СРСР (1962)
• 2 Ордени Леніна
• Сталінська премія (1941)
• Премія імені І. П. Павлова АН СРСР (1938)

• Почесний член Міжнародної організації з вивчення мозку
• Почесний член Нью-Йоркської академії наук
• Американське товариство електроенцефалографії

• Н. В. Попович. Беріташвілі Іван Соломонович [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X., 2003
• Н. А. Григорян, А. И. Ройтбак. Трудные годы академика И. С. Бериташвили (1947-1956) [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]. У кн. Репрессированная наука = The oppressed scince : [Сборник / АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники, Ленингр. отд-ние; Сост. А.И. Мелуа, В.М. Орел] ; Под общ. ред. М.Г. Ярошевского. - Ленинград : Наука, 1991. - 556 с. ISBN 5-02-025915-2 С. 297-304(рос.)
• Бериташвили (Беритов) Иван Соломонович/ Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984 .— С. 62-63(рос.)

• Бериташвили И. С. [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] Устная история(рос.)
• Юрий Аршавский. Причины проведения Павловской сессии (заметки очевидца) [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. Троицкий вариант — Наука, 23.02.2021, № 323, с. 12–13(рос.)