Битюков Степан Павлович

Битюков Степан Павлович
Народився	22 грудня 1905(1905-12-22)  Старопишминськ, Березовський міський округ (Свердловська область)
Помер	17 січня 1966(1966-01-17) (60 років)  Москва, СРСР
Національність	росіянин
Партія	КПРС
Нагороди

Степан Павлович Битюков (Бітюков) (22 грудня 1905(19051222), селище Пишминський Завод Пермської губернії, тепер селище Старопишминськ Березовського міського округу Свердловської області, Російська Федерація — 17 січня 1966, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова Верховного суду РРФСР. Депутат Верховної ради РРФСР 3—4-го скликань.

З 1917 року працював на лісозаготівлях, був слюсарем Пишминського заводу.

З 1922 року працював діловодом у робітничо-селянській міліції, потім, через кілька місяців, — діловодом та секретарем народного суду на Уралі.

У 1926—1927 роках — народний суддя Режевського району Свердловського округу Уральської області.

З 1927 до 1929 року — в Червоній армії, служив у навчальному батальйоні школи імені ВЦВК у Московському Кремлі.

У 1930—1933 роках — студент Ленінградського інституту радянського права.

З серпня 1933 до 1937 року — член Далекосхідного крайового суду; старший народний суддя міста Комсомольська-на-Амурі Хабаровської області.

У 1937—1943 роках — голова Хабаровського крайового суду.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1944 — січні 1949 року — голова Горьковського обласного суду.

З січня 1949 року — член Верховного суду СРСР.

У серпні 1949 — 15 березня 1957 року — голова Верховного суду РРФСР.

Потім — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 17 січня 1966 року після важкої хвороби в Москві.

• орден Трудового Червоного Прапора (1945)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі
• золотий іменний годинник (1955)

• Битюков Степан Павлович (рос.)
• газета «Советская Россия» (Москва), 21.01.1966. (рос.)