Населення становить 972 особи (451 чоловічої статі й 521 — жіночої) за переписом 2010 року (1233 особи на 1.01.2008).
Історія
За даними 1859 року у казенній слободі Богучарського повітуВоронізької губернії мешкало 3037 осіб (1528 чоловічої статі та 1509 — жіночої), налічувалось 428 дворових господарств, існувала православна церква й поштова станція[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі, центрі Бичковської волості, мешкало 3870 осіб, налічувалось 703 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція, 5 лавок, відбувався щорічний ярмарок[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4666 осіб (2333 чоловічої статі та 2333 — жіночої), з яких 4660 — православної віри[3].
За даними 1900 року у селі мешкало 4797 осіб (2416 чоловічої статі та 2381 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 871 дворове господарство, існували 2 православні церкви, 10 громадських будівель, земська школа і 2 школи грамоти, 4 мануфактурних, 2 дріб'язкових і винна лавки, шинок, відбувався щорічний ярмарок[4].
↑рос. дореф.Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 900)
.png){kind=small}
.png)
