Благовєщенський Іван Олександрович

Іван Олексійович Благовєщенський
Іван Олексійович Благовєщенський
Иван Алексеевич Благовещенский
Народився	14 вересня 1893 ; Юр'євець, Костромська губернія, Російська імперія
Помер	1 серпня 1946 (52 роки) ; Москва, СРСР ; ·повішення
Країна	СРСР
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Заклад	Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського
Військове звання	генерал-майор
Нагороди
	; ; ;

Благовєщенський Іван Олексійович (рос. Благовещенский Иван Алексеевич) (14 вересня 1893 — 1 серпня 1946) — генерал-майор берегової служби Червоної Армії, комендант школи пропагандистів РОА у Дабендорфі, керівник відділу пропаганди Комітету визволення народів Росії.

Життєпис

Завершив 1914 піхотну школу у Вільнюсі, у 1-й світовій війні штабс-капітан. З 1918 в Червоній Армії. З 1924 заступник керівника курсу Військової Академії ім. Фрунзе, з 1926 керівник. З 1929 в Академії ім. Дзержинського, у травні 1934 завершив офіцерські курси Академії Фрунзе, 1935 майор. З 1936 начальник штабу південно-кавказького напрямку Чорноморського флоту. 1937 закінчив Військова академія Генерального штабу. З 1938 керівник офіцерських курсів Чорноморського Флоту, полковник, 1939–1940 командир відділу штабу Академії ім. Кірова, листопаду 1939 комбриг. З квітня 1941 комендант морської школи у Лієпаї, з травня генерал-майор. З початком війни очолював одну з ділянок оборони, 7 липня потрапив у полон.

У таборі в Гаммельбургу розпочав контактувати з німцями, став членом Комітету Боротьби з Більшовизмом, створеного VI управлінням Головнеого управлі́ння імпе́рської безпе́ки. У листі до керівництва Третього Рейху запропонував створити військові підрозділи з полонених Червоної армії. З листопаду 1941 член Російської Народної Робітничої партії. З квітня 1942 керівник молодіжних пропагандиських курсів. З грудня 1941 у Берліні редактор газети «Поклик». З початку 1943 контактує з Власовим і з березня комендант школи пропагандистів РОА у Дабендорфі, у грудні стає головним інспектором пропагандистів РОА. Восени 1944 керує відділом пропаганди Комітету визволення народів Росії. З січня 1945 начальник ідеологічної групи головного управління КВНР. 6 травня потрапив у полон до американців, які 3 червня передали його СМЕРШ. Страчений у Москві 1 серпня 1946.

Нагороди

Нагороди СРСР

Нагороди Третього Рейху

Відзнака для східних народів 2-го класу в золоті з мечами

Джерела

Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. Москва, 2003
K. M. Александров, Офицерский корпус армии генерал-лейтенанта А. А. Власова 1944—1945, Москва 2001