Благонравов Анатолій Аркадійович

|військове звання=

Благонравов Анатолій Аркадійович
Народився	20 травня (1 червня) 1894  Ankovod, Іллінський район, СРСР
Помер	4 лютого 1975(1975-02-04)[1][2][3] (80 років)  Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар[1]
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	фізик, науковець
Alma mater	Петроградський політехнічний інститут імператора Петра Великого (1916) Володимирська мовна гімназія імени О. Г. Столєтоваd Михайлівське артилерійське училище (1916) Михайлівська військова артилерійська академія
Галузь	механіка
Заклад	Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого Institute of Machines Scienced
Вчене звання	професор[d] і академік АН СРСР[d]
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Війна	Східний фронт (Перша світова війна), Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Військове звання	бригінженер і дивінженер
Нагороди	Міжнародна зала космічної славиd (1976)

Анато́лій Арка́дійович Благонра́вов (*1 червня 1894, Аньково — †4 лютого 1975, Москва) — російський вчений в галузі механіки, один з творців знаменитої «катюші». Академік АН СРСР (з 1943). Генерал-лейтенант артилерії (24.12.1943), двічі Герой Соціалістичної Праці (30.05.1964, 31.05.1974), заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1940). Член КПРС з 1937.

Народився в селі Аньково (тепер Івановської області Росії). В 1916 закінчив Михайлівське артилерійське училище, 1924 — Вищу артилерійську школу і 1929 — Військово-технічну академію. В 1929—46 викладав в Артилерійській академії в Москві (з 1938 — професор). У 1946 — 1950 — президент Академії артилерійських наук; з 1953 — директор Інституту машинознавства АН СРСР; з 1957 — академік-секретар Відділення технічних наук АН СРСР.

У 1957-1963 академік-секретар Відділення технічних наук АН СРСР. В кінці 1940-х - початку 1950-х рр. вів науково-організаційну роботу по дослідженню верхніх шарів атмосфери за допомогою ракет; з 1963 голова Комісії з дослідження і використання космічного простору АН СРСР. У 1959 віце-президент Комітету з космічних досліджень при Міжнародній раді наукових союзів (КОСПАР). Дійсний член Міжнародної академії астронавтики.

Увійшов до першого складу Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки (1956). Благонравову належить понад 25 наукових праць з стрілецького і авіаційного озброєння, зокрема праця «Основи проектування автоматичної зброї» (М., 1940), яка стала цінним посібником для конструкторів зброї.

• бригінженер — 13.02.1936
• дивінженер — 16.08.1938
• генерал-майор артилерії — 04.06.1940
• генерал-лейтенант артилерії — 24.12.1943

• Двічі Герой Соціалістичної Праці (30.05.1964, 31.05.1974)
• 5 орденів Леніна (07.12.1940; 21.02.1945; 10.06.1945; 30.05.1964; 31.05.1974)
• Орден Жовтневої Революції (05.04.1971)
• 3 ордена Червоного Прапора (1922; 03.11.1944, 20.06.1949)
• Орден Червоної Зірки (1967)
• медалі
• Ленінська премія (1960)
• Сталінська премія другого ступеня (1941)

• Основи проектування автоматичної зброї. — М., 1940.
• Материальная часть стрелкового оружия. Кн. 1-2. — М., 1945-46.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.