Блейд: Трійця
«Блейд: Трійця» (англ. Blade: Trinity) — третій фільм з трилогії «Блейд», поставлений режисером Девідом Ґоєром, за мотивами коміксів про Блейда. Назва вказує на союз Блейда, Ганнібала Кінґа та Ебіґейл Вістлер у боротьбі проти зла. В Україні прем'єра відбулась 10 лютого 2005 року. СюжетВампірам вдається підставити Блейда у вбивстві людини. Тепер Блейда розшукує ФБР, які переслідують його до його лігва. Рятуючи Блейда, Абрагам Вістлер активує систему самознищення, вбиваючи себе і кількох спецназівців. Але Блейд все одно потрапляє в руки поліції під контролем вампірів. Його звільняють «Нічні мисливці» — група мисливців на вампірів. Їх ватажками є Ганнібал Кінґ, колишній вампір, і Ебіґейл Вістлер, дочка покійного вчителя Блейда. Вони просять його допомоги в полюванні за Данікою Талос, могутньою проводиркою вампірів, яка змогла знайти і воскресити першого вампіра Дракулу (тепер він називається Дрейк). Даніка сподівається, що їй нарешті вдасться вбити Блейда. Зустрівшись вперше в бою з Блейдом, Дрейк відчуває симпатію до нього як до «воїна честі». Після короткого бою Блейд розуміє, що звичайною силою Дрейка не вбити. Він дізнається про біологічну зброю під назвою «Денна зірка», над якою працювали «Нічні сталкери». Ця зброя має знищити всіх вампірів на Землі. Але щоб закінчити зброю, їм потрібна кров Дрейка, «чиста» кров першого вампіра. Блейд і Ебіґейл йдуть на полювання, а Дрейк знаходить їхню базу і вбиває всіх членів команди, крім пораненого Ганнібала, якого забирає з собою. У відчайдушній спробі визволити Ганнібала, якого Даніка збирається знову зробити вампіром, Блейд і Ебіґейл штурмують хмарочос Дрейка. Після тривалої битви Блейд бере пробу крові Дрейка і активує «Денну зірку». З цього моменту існує три закінчення фільму:
У ролях
Касові збориАмериканські касові збори фільму склали 52 мільйони доларів, а загальні світові збори — 132 мільйони доларів.[7] Це повторило збори першого "Блейда", але менше за збори "Блейда II", які загалом склали 150 мільйонів доларів.[8][9] Саундтрек
Примітки
Див. такожПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia