Беніамін Маркович Блюменфельд (24 травня 1884, Вилковишкі, Сувалькська губернія — 5 березня 1947, Москва) — шахіст, шаховий теоретик і літератор.
Життєпис
За професією юрист, кандидат педагогічних наук. Вивчав право в університетах Берліна і Москви.
На 4-му Всеросійському турнірі (1905—1906) поділив 2-3-тє місце (звання майстра). Успішно виступав у московських дореволюційних змаганнях. На Всеросійській шаховій олімпіаді 1920 посів 8-ме місце; на чемпіонаті Москви (1925) — 2-3-тє; на турнірах московських майстрів — 3-тє (1930) і 5-те місця (1934).
Зробив значний внесок в теорію дебютів: його іменем названо гамбіт (1.d4 Кf6 2.c4 c5 3.d5 е6 4.Кf3 b5); його ідеї використані в сучасному волзькому гамбіті, нові продовження — в меранському варіанті слов'янської захисту ферзевого гамбіту[1], шотландській партії та в інших дебютах. Одним з перших в СРСР Блюменфельд почав вивчати психологію шахової боротьби. Він був автором низки статей на цю тему і кандидатської дисертації: «Проблеми наочно-дієвого мислення (на базі шахового матеріалу)»[2] (1945). Запропонував оригінальні методи дослідження психології шахіста: запис часу, витраченого на кожен конкретний хід, запис міркувань у процесі гри і т.д.[3]
Спортивні досягнення
Рік
|
Місто
|
Змагання
|
+
|
−
|
=
|
Очки
|
Місце
|
1901
|
Лієпая
|
Першість Лієпаї
|
|
|
|
|
1[4]
|
1903
|
Берлін
|
Турнір німецьких майстрів
|
|
|
|
|
5[4]
|
1905/1906 |
Санкт-Петербург |
4-й Всеросійський турнір |
12 |
3 |
2 |
12 з 16 |
2—3
|
1907 |
Москва |
Турнір в рамках гастролей Георга Марко |
3 |
2 |
1 |
3½ з 6 |
2—3
|
1908
|
Москва
|
Матч з О. О. Алехіним
|
0
|
4
|
1
|
½ : 4½
|
|
1911
|
Санкт-Петербург
|
Матч Санкт-Петербург — Москва (3-тя шахівниця, проти С. М. Фреймана)
|
1
|
0
|
0
|
1 з 1
|
|
1912
|
Москва
|
Матч Москва — Санкт-Петербург (2-га шахівниця, проти Г. Я. Левенфіша)
|
0
|
0
|
1
|
½ из 1
|
|
1920 |
Москва |
Всеросійська шахова олімпіада |
4 |
3 |
8 |
8 з 15 |
8
|
1924/1925 |
Москва |
Чемпіонат Москви 1925 |
9 |
3 |
5 |
12 з 17[5] |
2—3
|
1925
|
Москва
|
Відбірковий турнір майстрів (для участі в міжнародному турнірі)
|
2
|
3
|
3
|
3½ з 8
|
3—4
|
1926
|
Москва
|
Матч Москва — Ленінград (4-та шахівниця, проти Іллі Рабіновича)
|
1
|
0
|
1
|
1½ з 2
|
|
1927
|
Ленінград
|
Матч Ленінград — Москва (проти Соломона Готгільфа)
|
1
|
1
|
0
|
1 з 2
|
|
1930
|
Москва
|
Турнір московських майстрів
|
3
|
3
|
1
|
3½ з 7
|
3—5
|
1931
|
Москва
|
Першість Москви
|
|
|
|
6 з 12
|
5—9
|
|
Москва
|
Півфінал 7-го чемпіонату СРСР (група № 4)
|
3
|
4
|
2
|
4 з 9
|
7—8
|
1932
|
Москва
|
Першість Москви
|
|
|
|
4 з 9
|
5—6
|
1933/1934
|
Москва
|
Першість Москви
|
7
|
6
|
6
|
10 з 19
|
8—11
|
1934
|
Москва
|
Відбірковий турнір майстрів (до 9-го чемпіонату СРСР)
|
|
|
|
3½ з 7
|
3—5
|
Книги
- Роль эндшпиля в шахматной партии, [Л.], 1929;
- Матч Алехин — Боголюбов на первенство мира, [М.], 1931 (редактор);
- Комбинация в шахматной партии, М., 1938.
Примітки
- ↑ Вайнштейн Б.С. Меранская система в историческом развитии. — М. : ФиС, 1956. — С. 12 - 19.
- ↑ Гродзенский С.Я. Шахматы в жизни ученых. — М. : Наука, 1983. — С. 117.
- ↑ Блюменфельд Б.М. К характеристике наглядно-действенного мышления // Известия АПН СССР. — 1948. — № 3. — С. 175 - 203.
- ↑ а б Котов А.А., Юдович М.М. Советская шахматная школа. — 2-е, испр. и доп. — М. : ФиС, 1955. — С. 97 - 98.
- ↑ Включаючи очко від Вігдорчика, який вибув з турніру
Література
Посилання