Блінов Владислав Євгенійович
Владисла́в Євге́нійович Бліно́в (нар. 30 березня 1979, м. Харків, Українська РСР — 5 квітня 2015, м. Щастя, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Білка». Життєпис![]() 3 1985 по 1994 рік навчався у середній школі № 97 міста Харкова. 1998-го закінчив Харківський текстильний технікум[1]. Протягом 1998—2000 років проходив строкову військову службу у десантних військах, — 45-та аеромобільна бригада, в/ч 1533, м. Болград, Одеська область. По закінченні строкової служби залишився на військовій службі за контрактом, — служив у тій самій частині до 2010 року[2]. Російсько-українська війнаУ зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією у серпні 2014 року. Старший сержант, заступник командира взводу 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. В середині жовтня 2014 у складі 2-го батальйону бригади відправлений в зону проведення антитерористичної операції, де ніс службу на крайньому блокпосту «Фасад», — на мосту через Сіверський Донець на в'їзді до міста Щастя зі сторони Луганська. 5 квітня 2015 близько 9:30 бойовики окупаційних корпусів з боку піщаного кар'єру (с. Весела Гора) обстріляли з протитанкового керованого комплексу (ПТРК) взводний опорний пункт «Фасад», в околиці міста Щастя. В результаті влучення ракети в мінний шлагбаум (міни прив'язані одна до одної, щоб перегородити дорогу) стався вибух з детонацією протитанкових мін ТМ-62. Четверо військовослужбовців, які перебували в автомобілі ВАЗ-2109 поряд із місцем вибуху, загинули. На місці події знайдено елементи ракети від ПТРК 9М133 «Корнет»[3][4]. Майор Олег Ковбаса, старший сержант Владислав Блінов і солдат Сергій Гуров загинули на місці, старший солдат Олексій Федорченко помер від поранень дорогою до лікарні[5]. 7 квітня із загиблими бійцями 92-ї бригади прощались на базі військової частини в с. Клугино-Башкирівка[6]. Похований на кладовищі міста Мерефа Харківського району. Без Владислава лишилися мати Тетяна Блінова, дружина Катерина Новікова та син Денис 2003 р.н. Нагороди та відзнаки
Вшанування пам'ятіУ Щасті, на опорному пункті «Фасад», бійці 92-ї бригади встановили меморіальну плиту на знак пошани до полеглих побратимів[9]. 20 листопада 2017 на фасаді Харківської ЗОШ № 97 (вул. Гвардійців Широнінців, 5-г) відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Владислава Блінова[1][10]. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia