Бобе Майсес
«Бобе Майсес» (також «Бабусині казки») — український анімаційний фільм 1993 року, створений кінокомпанією «МаГіКа-Фільм» на технічній базі кіностудії «Укранімафільм». Режисерка мультфільму — Олена Касавіна. Найкращий анімаційний фільм України (1993)[3]. Перший український мультфільм на основі єврейського фольклору[3]. Оригінальна версія була озвучена російською мовою, але 2024 року фільм відновила кінокомпанія «МаГіКа-Фільм» з українською озвучкою, яку виконала Ада Роговцева[3]. Прем'єра віновленої версії відбулася 25 жовтня 2024 року[4] і доступна у YouTube[3]. Кінокритик Алік Шпилюк прокоментував, що це — «видатний приклад української анімації»[3]. СюжетУ мультфільмі є дві основні сюжетні лінії: на фоні переказу легенди про пророка Еліягу, оповідачка також розказує про життя та події у штетлі десь на Поділлі напередодні шабату. Дія відбувається орієнтовно 200 років тому[1]. Історія створенняНазва мультфільму походить від фрази на їдиші «бобе-майсес» (їд. באָבע־מעשׂה), яка використовується на означення «небилиці», але звучання «бобе» нагадує «бабуся» на їдиші, тому воно також використовується для означення «бабусині казки»[а]. Особливістю таких історій було перескакування з теми на тему, що є основою стилю фільму[5]. Ідея зняти мультфільм за єврейськими казками належала Едуардові Киричу[6][7][8], який став співавтором сценарію. Для Касавіної це означало «бабусині казки», як єдині «єврейські казки», які вона знала[7]. Вона розказувала про це так: «(…) сам матеріал взято із історій, які розповідала мені моя рідна бабуся, Белла Бенціонівна Кальницька, у дівоцтві Винокур. Це так звані Хелмські історії, фольклор євреїв, які мешкали в містечках Поділля — Дашів, Кальник, Гайсин… Це дивовижна порода євреїв, красиві, дуже веселі. Вони, зазвичай, не песимісти. Бабуся прожила там все життя, пам'ятала безліч історій і дуже любила розповідати нам. А я любила їх слухати, адже вони всі дуже смішні, особливо про Гершеле Острополера»[5]. Була доступна деяка література — твори Шолом-Алейхема, Мойхер-Сфоріма[8], але було складно знайти інформацію про одяг, звичаї, навіть абетку івриту, тож значну допомогу з матеріалами для стрічки надав Йосип Зісельс, український громадський діяч та дисидент єврейського походження[9][8]. Фільм знято на аналогову плівку[3] у технології тотальна мультиплікація[5]. Текст від авторки літературно обробив Яків Лотовський[5]. Оригінальну озвучку зробив Олександр Калягін[5][b], озвучування російською тоді було нормою[10]. Музику виконував Український симфонічний оркестр, диригент Федір Глущенко[1]. Над виробництвом фільму працювали два роки[5]. Усе фінансування відбувалося за спонспорські кошти українського бізнесу[1]. Фільм тільки один раз показали на телеканалі «ТЕТ»[5]. Відновлення 2024 рокуВідновленням фільму займалася кінокомпанія «МаГіКа-Фільм» за фінансової підтримки Українського культурного фонду у співпраці із «Довженко-Центр»[1]. Стрічку було реставровано, оцифровано, зроблено ремастеринг та озвучено українською акторкою Адою Роговцевою, також відновлено оригінальну музику[3]. На час відновлення збереглася тільки одна копія кіноплівки[1][5]. Режисерка вирішила змінити чоловічий голос (Олександр Калягін) на жіночий (Ада Роговцева) при переозвучуванні фільму українською, щоб він більше відповідав духові та назві самої стрічки — «бабусині казки»[11]. Ада Роговцева зазначила, що для неї це був «просто досконалий твір»[12].
Українською переклад здійснив Георгій Архипович[1]. На думку кінокритика та кінознавця Аліка Шпилюка, відновлення і переозвучування стрічки українською може стати прецедентом для «повернення в український культурний простір» інших фільмів[10]. Нагороди
Примітки
Виноски
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
