Бобок Володимир Анатолійович
Бобок Володимир Анатолійович (нар. 30 березня 1974 в селі Мрин Носівського району Чернігівської області — пом. 30 грудня 2022 поблизу міста Бахмута Донецької області) — український поет, капітан Збройних сил України, загинув на російсько-українській війні, автор семи книжок. Життєвий шляхНародився 30 березня 1974 року у селі Мрин Носівського району Чернігівської області. Зростав у родині разом із старшими братом Анатолієм та сестрою Ольгою. У 1981 році пішов до 1 класу Мринської середньої школи, яку закінчив у 1991 році. Був здібним та інтелектуально розвиненим. Будучи першокласником за лічені хвилини складав кубик Рубика та з легкістю вигравав шахові партії у старшокласників. Нагороджений Похвальними листами за відмінні успіхи у навчанні та зразкову поведінку. Брав участь у районних та обласних предметних олімпіадах із математики, фізики, географії та історії. З великим захопленням брав участь у художній самодіяльності школи. У 1991 році став курсантом Київського військового інституту управління та зв'язку, у 1997 році одержав звання офіцера Військово-морських сил України. Проходив дійсну військову службу у Збройних Силах України до 2001 року. Після звільнення у запас працював електромонтером лінійних споруд на підприємствах «Укртелеком» до 2007 року та в Управлінні «Укргазтехзв'язок» до 2020 року. У травні 2021 року брав участь у п'ятнадцятиденних військових зборах із територіальної оборони як командир роти. 14 січня 2022 року був прийнятий на військову службу Ніжинським РТЦК та СП Чернігівської області, підписав контракт і проходив військову службу у військовій частині А7329 на посаді командира 2-ї стрілецької роти. З 24 лютого 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Чернігівській та Київській областях. Одержав звання капітана та нагороджений Грамотою за старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов'язків. Відповідно до бойового розпорядження виконував бойове завдання з оборони м. Бахмут, с. Червона Гора, с. Підгородне Донецької області.[1] 30 грудня 2022 року під час запеклих боїв поблизу села Підгородне Донецької області капітан Бобок Володимир Анатолійович загинув.[2] Похований на кладовищі в селі Мрин Ніжинського району Чернігівської області 27 лютого 2023 року. Поетична спадщинаБув учасником Літературного клубу при Мринській сільській бібліотеці. Активно сприяв випуску сільської газети «Літературний Мрин», публікував у ній свої твори. У 2012 році друкувався у Альманасі « Соборність сердець», у 2013 — у збірнику « З кошика — перлинки, віршики-родзинки», у 2015 — у поетичній збірці « Свічадо». У 2023 році у місті Ніжині за сприяння родини були видані посмертно поетичні збірки «Ми — українці», «Струна», «Гуморески», «З вірою в хороше», «Я не скупився на слова», «Лелека мого дитинства», « Я довго мовчав» Книги Володимира Бобка
Вшанування пам'яті9 жовтня 2023 року на стінах Мринського ліцею встановлено меморіальну дошку на честь загиблого воїна Володимира Бобка.[1] Примітки
Посилання
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
