Бобриця (Звягельський район)
Бо́бриця — село в Україні, у Барашівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 409 осіб (2001). У 1923—2016 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради. ГеографіяРозташоване на річці Уж, за 47 км від смт Ємільчине та 22 км від залізничної станції Яблунець[1]. НаселенняУ 1885 році в селі мешкало 432 особи, було 48 дворових господарств[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 731 особи (362 чоловічої статі та 369 — жіночої), з яких 709 — православної віри[3]. В кінці 19 століття в селі проживало 657 осіб, кількість дворів — 134[4], у 1906 році — 812 жителів та 129 дворів[5]. Станом на 1923 рік в селі налічувалося 216 дворів та 1 511 мешканців[6], на 1972 рік кількість населення становила 680 осіб, дворів — 257[1]. Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 475 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 409 осіб[7]. ІсторіяУ 1650 році належала Левові Сапєзі, мала 23 двори[4]. Історична дата утворення села — 1840 рік[8]. Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці Тимошівка. В селі існували паровий і водяний млини[2]. В кінці 19 століття — село Барашівської волості Житомирського повіту, над річкою Тимошівкою, за 8 верст від Барашів та 66 верст від Житомира. Належало до православної парафії в Барашах, мало паровий та водяний млини[4][9]. У 1906 році — сільце Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 67 верст, до волосного центру, с. Бараші — 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в міст. Горошках[5]. У 1923 році сільце увійшло до складу новоствореної Бобрицької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Барашівського району Коростенської округи; адміністративний центр ради[10]. Розміщувалася за 8 верст від районного центру, с. Бараші[6]. Під час Голодомору 1932—1933 років в селі загинуло 56 осіб, імена 55 чоловік встановлено[11]. В період загострення сталінських репресій проти українського народу, в 30-і роки минулого століття, органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 13 мешканців села, з яких 6 чоловік розстріляно[12]. На фронтах Другої світової війни воювали 123 селян, 72 з них загинули, 41 нагороджено орденами та медалями. На їх честь в селі збудовано обеліск Слави. В радянські часи в селі була центральна садиба колгоспу із зерно-тваринницьким напрямком, що користувався 1,9 тис. га угідь, з них 1,4 тис. га — ріллі. Діяли восьмирічна школа, клуб, дві бібліотеки, медпункт, відділення зв'язку та три крамниці[1]. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, включене до Ємільчинського району Житомирської області[10]. 23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[13]. 28 липня 2016 року увійшло до складу новоствореної Барашівської сільської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[14]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[15]. Відомі люди
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
