Бобровський Володимир Ілліч

Бобровський Володимир Ілліч
Бобровський Володимир Ілліч
Народився	17 липня 1942 (82 роки)
Діяльність	науковець
	; ; ;

Володи́мир Іллі́ч Бобро́вський^[1] народився 17 липня 1942 року в місті Варнавін Горківської області (нині с. Варнавіно Нижегородської області, Російська Федерація) – український науковець.

Біографія

Бобровський Володимир Ілліч народився 17 липня 1942 року у м. Варнавін Горківської області.

З 1949 по 1959 рік навчався в середній школі № 6 міста Дніпродзержинськ (нині Кам'янське), куди він разом з батьками переїхав у 1945 році. Після закінчення середньої школи, у 1959 році вступив до Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту (нині Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна) за спеціальністю «Експлуатація залізниць», який закінчив у 1964 році з відзнакою.

Трудову діяльність розпочав у 1964 році маневровим диспетчером в тресті Запоріжзалізобетон.

З 1965 по 1966 рік проходить військову службу в Радянській Армії. Після служби в армії працює інженером-конструктором у відділі головного конструктора Дніпродзержинського вагонобудівного заводу імені газети «Правда».

У 1967 році Володимир Ілліч прийнятий на посаду старшого лаборанта гірськовипробувальної науково-дослідної лабораторії [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] Дніпропетровського інституту інженерів транспорту. З 1968 по 1972 рік працює молодшим науковим співробітником Гірськовипробувальної науково-дослідної лабораторії та паралельно навчається в аспірантурі при кафедрі станцій та вузлів ДІІТу.

У 1973 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Оцінка ефективності систем автоматизації сортувального процесу методом моделювання». Після захисту дисертації два роки пропрацював асистентом кафедри станцій та вузлів, а у 1975 році його було переведено на посаду доцента, яку він обіймав до 1982 року.

у 1982 році Володимира Ілліча призначено завідувачем кафедри «Станції та вузли» [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] Дніпропетровського інституту інженерів транспорту.

21 березня 1995 року Бобровського Володимира Ілліча нагороджено знаком «Почесному залізничнику», а 24 травня 2002 року — знаком «Відмінник освіти».

У 2003 році захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні основи удосконалення конструкції та технології роботи залізничних станцій», а у 2005 році присвоєно вчене звання — професора. Того ж року Володимира Ілліча було нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

18 травня 2006 року нагороджено знаком «Почесний працівник транспорту України».

З 2015 року і по теперішній час Бобровський Володимир Ілліч працює професором кафедри «Станції та вузли» Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна.

Основні напрямки наукових досліджень: удосконалення конструкції сортувальних гірок та технології розформування составів, удосконалення техніко-технологічних параметрів та систем керування залізничних станцій, імітаційне моделювання технологічних процесів на транспорті.

Нагороди та відзнаки

Знак "Почесному залізничнику" (1995)
Знак "Відмінник освіти України" (2002)
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2005)
Знак "Почесний працівник транспорту України" (2006)

Професор Бобровський В. І. є провідним спеціалістом в галузі проектування і експлуатації залізничних станцій та їх сортувальних пристроїв. Під його керівництвом захищено 8 кандидатських та 1 докторську дисертації. Працює в університеті близько 50 років, є автором та співавтором 10 методичних вказівок за дисциплінами кафедри. Є автором понад 210 наукових праць, в тому числі 3 монографій, 2 патентів на корисну модель і 3 свідоцтв про авторські права на твори. Керував 10 науково-дослідними роботами, що фінансувались за рахунок державного бюджету, а також на замовлення вітчизняних організацій та установ.

Трудова діяльність

1959 - 1964 рр. навчався у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту (зараз - Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна);

1964 - 1965 рр. маневровий диспетчер в тресті Запоріжзалізобетон;

1965 - 1966 рр. військова служба в Радянській Армії;

1966 - 1967 рр. інженер-конструктор у відділі головного конструктора Дніпродзержинського вагонобудівного заводу імені газети "Правда";

1967 - 1968 рр. старший лаборант Гірковипробувальної науково-дослідної лабораторії ^[2]ДІІТу;

1968 - 1969 рр. молодший науковий співробітник Гірковипробувальної науково-дослідної лабораторії ДІІТу;

1969 - 1972 рр. навчання в аспірантурі ДІІТу;

1972 - 1973 рр. старший науковий співробітник Гірковипробувальної науково-дослідної лабораторії ДІІТу;

1973 р. захистив кандидатську дисертацію;

1973 - 1975 рр. асистент кафедри "Станції та вузли^[3]";

1977 р. присвоєно вчене звання доцента;

1975 - 1982 рр. доцент кафедри "Станції та вузли";

1982 - 1987 рр. завідувач кафедри "Станції та вузли";