Бобровський Павло Павлович

Бобровський Павло Павлович
Ім'я при народженні	Бобровський Павло Павлович
Народився	28 грудня 1860(1860-12-28)  Полтава, Російська імперія
Помер	не раніше 1944
Місце проживання	Полтава
Діяльність	військовик, контррозвідник, мандрівник, благодійник
Відомий завдяки	засновник міжнародного народознавчого відділу Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства
Alma mater	Павловське військове училище, Санкт-Петербург; Миколаївська військова Академія Генерального штабу
Військове звання	полковник
Батько	Бобровський Павло Григорович
Мати	Любов Яківна
Нагороди	Св. Станіслава 2, 3 ст., Св. Анни 3 ст.

Бобро́вський Павло́ Па́влович (*28 грудня 1860 (8 січня 1861)(18610108) Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія — † після 1944 — військовик, контррозвідник, мандрівник, благодійник, засновник міжнародного народознавчого відділу (1912) ^[1] Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства.

Народився у сім'ї дійсного статського радника старшого лікаря Петровського Полтавського кадетського корпусу Бобровського Павла Григоровича, затвердженого у дворянстві Указом Герольдії від 22 травня 1867 року. Мати — Любов Яківна. Брати — Володимир, Борис, Сергій; сестри — Олександра і Людмила ^[2].

Навчався у Петровській Полтавській воєнній гімназії, котру закінчив 1877 року. 1879 року закінчив Павловське піхотне військове училище (Санкт-Петербург). Після випуску призначений до 9-ї артилерійської бригади. На 1890 рік у званні штабс-капитана 9-ї артилерійської бригади.

Затим закінчив Миколаївську військову Академію Генерального штабу (1894). 1902 року закінчив офіцерську артилерійську школу. Підполковник 34-ї артилерійської бригади. Полковник (по відставці 1907).

Майже 30 років присвятив військовій службі. Мав численні нагороди та відзнаки (ордени Св. Станіслава 2, 3 ст., Св. Анни 3 ст.)Багато подорожував за кордоном. Подорожі, пов'язані зі службою, надали пожливість відвідати чимало країн, звідки П. Бобровський привіз значну кількість цінних експонатів: із Єгипту — 244 од., з Китаю — 513 од., з Японії — 220 од., із Судану та Нубії — 152 од., з Індії — 151 од., із Середньої Азії — 151 од., із Туреччини — 284 од., із Персії — 231 од. Деякі країни він відвідував неодноразово.

Від початку військової кар’єри захопився колекціонуванням, перейнявся ідеєю фундатора Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства Михайла Олеховського про створення у Полтаві «зібрання класичних старожитностей». Експонати до музею надходили більше 20 років (1894–1917). За цей час Павло Бобровський подарував понад 4,5 тис. предметів, близько третини з яких належали до художніх виробів релігійного призначення класичних стародавніх цивілізацій, а також мусульман, буддистів, християн-коптів, юдеїв, арабів, персів, ряду народів Кавказу та ін.

Воював у частинах Збройних сил Півдня Росії та Російській армії до евакуації Криму. Евакуювався із Севастополя на кораблі «Інкерман». У еміграції в Сирії, член Товариства офіцерів-артилеристів.

• Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— 760 с.
• Списокъ дворянъ, внесенныхъ въ дворянскую родословную книгу Полтавской губерніи. Изданъ Полтавскимъ Дворянскимъ Депутатским Собраніемъ въ 1898 году.— Полтава. Типо-Литографія Полтавскаго Губернскаго Правленія. 1898.— 792 с.
• Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького.— Київ: «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1992.— 1024 с. ISBN 5-88500-033-6

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.