Богач Василь Володимирович

Василь Богач
Василь Володимирович Богач
Василь Богач; Василь Володимирович Богач
Підполковник
Загальна інформація
Народження	15 серпня 1979; Волноваха, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	8 травня 2022 (42 роки); Маріуполь, Донецька область, Україна
Національність	українець
Псевдо	Домаха (військовий), Іван Богдан (літературний)
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	СБУ
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Богач Василь Володимирович у Вікісховищі

Василь Володимирович Богач (позивний — Домаха; літературний псевдонім — Іван Богдан; 16 серпня 1979, м. Волноваха, Донецька область — 8 травня 2022, м. Маріуполь, Донецька область) — український військовослужбовець, підполковник Служби безпеки України, учасник російсько-української війни. Герой України (2023, посмертно).

Життєпис

Василь Богач народився 16 серпня 1979 року в місті Волновасі на Донеччині.

Закінчив Донецький національний університет імені Василя Стуса. Служив у Службі безпеки України.

Від 2014 року був на фронті.

"Вдома на балконі у Василя, на балконі завжди висів прапор України. Вася казав:” я майор СБУ, який ще прапор у мене має бути??!! А сусіди-сєпари, нехай сцять і бояться, бо я їм спуску не дам!”^[1]^[2].

У 2015 році зазнав політичних репресій і три тижні провів у Бахмутському СІЗО за сфабрикованою справою воєнною прокуратурою та всп . У СІЗО він познайомився ще з арештованими добровольцями. Після виходу на волю під псевдо Іван Богдан написав книгу “Патріотов’язні”^[1].

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну приєднався до полку «Азов». 4 квітня 2022 року отримав важке поранення, перебув у шпиталі на «Азовсталі». Загинув 8 травня 2022 року на заводі внаслідок влучання протибункерної бомби по одному з бункерів^[3].

У липні 2022 тіло Василя Богача перевезли в Україну з території, підконтрольної терористичним угрупованням. У січні 2023 родина отримала підтвердження аналізу ДНК.

Похований 16 січня 2023 року на Лук'янівському кладовищі м. Києва^[4].

У Василя залишилися мама, дружина Альона та двоє синів: Іван і Богдан^[5].

Доробок

Під псевдонімом Іван Богдан написав три книги:

«Маріуполь 2014» (2016)^[6],
«Патріотв'язні» (2018)^[7]^[8],
«По той бік окопів» (2020)^[9].

1 вересня 2023 року в київському Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відкрилась унікальна виставка пластилінових робіт маріупольця Дмитра Чернобая. Серед них діорама, присвячена Василю Богачу^[2].

Нагороди

звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12 червня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[10]^[11]^[12].
Орден "За мужність" III ступеня (квітень 2022)^[13]