Богданович Владислав Леонардович
Богданович Владислав Леонардович (27 вересня 1890 (або 1891), Маріуполь — 25 лютого 1956, Лондон) — військовий моряк, учасник Білого руху, письменник. Член Російського економічного товариства[ru]. БіографіяНародився 27 вересня 1890[1] року в місті Маріуполь, Маріупольського повіту, Катеринославської губернії, Російської імперії. Здобув освіту в Московському університеті. Під час Першої світової війни служив на флоті. З юнкера стає офіцером флоту в 1916 році. Далі служить мічманом, помічником начальника управління морського транспорту в Архангельську. З 27 листопада 1918 року перейшов в Добровольчий флот на якому служив до 1919 року на тій же посаді. У 1919 році емігрував до Лондона, де працював в урядовому транспортному комітеті. Залишився в еміграції та працював фахівцем з морського транспорту. Був членом Російського економічного товариства. Помер 25 лютого 1956 року в Лондоні.[2] РодинаБув одружений з Ганною Фрідріхівною Екштейн, донькою статського радника. У 1917 році у Богдановича народився син Андрій, який в подальшому здобув освіту лікаря та став офіцером англійського флоту. ТворчістьСвою творчість (в тому числі і статті) публікував в «Морському журналі» з 1928 по 1932 рр. Був редактором окремої рубрики з мореплавства[3][4]. Серед статей:
В журналі Російського економічного товариства «Journal of the Russian Economic Association» (№ 6)[6] було видано і доповідь, яку Богданович напередодні зачитав у Лондоні в 1921 році перед членами РЕО[7]:
Як учасник Білого руху та громадянської війни в Росії, порівнюючи російську та американську історії у 1931 виклав думки у статті «Томас Пейн в борьбе за независимость США»[9] Літературні твори публікувалися також й у журналі «La Sentinelle»[ru][10]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
