Богдеско Ілля Трохимович

Богдеско Ілля Трохимович
рос. Илья Трофимович Богдеско
Народження	20 квітня 1923(1923-04-20)[1]  Бутучани
Смерть	29 березня 2010(2010-03-29)[2] (86 років) або 30 березня 2010(2010-03-30) (86 років)
	Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Санкт-Петербурзький крематорійd
Країна	СРСР  Молдова  Росія
Навчання	Вятське художнє училище імені А. О. Риловаd і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Вчитель	Присєлков Сергій Васильовичd, Рудаков Костянтин Івановичd, Таранов Михайло Афанасійовичd і Єпіфанов Генадій Дмитровичd
Діяльність	художник
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди
Богдеско Ілля Трохимович у Вікісховищі

Ілля́ Трохи́мович Богде́ско (нар. 20 квітня 1923, Бутучани — пом. 29 березня 2010, Санкт-Петербург) — молдовський графік і живописець; член Спілки художників СРСР та Спілки художників Молдавії, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1975 року і дійсний член з 1988 року, професор з 1986 року^[3].

Народився 20 квітня 1923 року в селі Бутучанах (тепер Рибницький район, Молдова). У 1938—1941 роках навчався в Кіровському художньому училищі. У 1942 році працював учителем креслення, малювання, російської мови і літературного читання в середній школі села Ніколаєвого Нагорського району Кіровської області^[3]. У 1942—1945 роках брав участь у німецько-радянській війні^[4]. У 1945—1951 роках навчався на графічному факультеті Ленінградського художнього інституту живопису, скульптури і архітектури імені Іллі Рєпіна у Сергія Присєлкова і Костянтина Рудакова, Генадія Епіфанова. Дипломна робота — ілюстрації до повісті Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок» (Музей Російської академії мистецтв, Санкт-Петербург; керівник Михайло Таранов). У 1952 році працював викладачем в Саратовському художньому училищі^[3].

1953 року жив і працював в Кишиневі. У 1961—1963 роках — головний художник видавництва «Картя Молдовеняскэ»^[3]. Член КПРС з 1968 року. З 1972 року — секретар правління Спілки художників СРСР і голова правління Спілки художників Молавської РСР (переобирався у 1976 і 1979 роках). Обирався депутатом Верховної Ради Молдавської РСР 9 і 10 скликань. Був членом Головної редакції Молдавської радянської енциклопедії^[5].

З 1992 року жив у Санкт-Петербурзі. Керівник графічної майстерні Російської академії мистецтв з 2002 року^[3]. Помер у Санкт-Петербурзі 29 березня 2010 року. Похований на кладовищі Санкт-Петербурзького крематорію.

Автор:

• ілюстрацій до книг:
  • повісті «Сорочинський ярмарок» Миколи Гоголя (туш, перо, пензель, 1951; дипломна робота);
  • «Оповідання і казки» Дмитра Маміна-Сибіряка (1952 і 1957);
  • «Біля багаття» В. Селівестрової (1954);
  • «Сяйво базальтових гір» Федора Кабаріна (1956);
  • поеми «Цигани» Олександра Пушкіна (чорна акварель, 1956);
  • «Фараон» Болеслава Пруса (1958);
  • 4-томної збірки творів Васіле Александрі (1958—1959);
  • роману «Російський ліс» Леоніда Леонова (1961, туш, пензель, перо);
  • народної казки «Гаманець з двома грошами» Йона Крянге (1962 і 1976, туш, пензель);
  • «Ті кого ми любимо — живуть» Віктора Шевелова (1964);
  • молдавської народної балади «Міоріца» (акварель, темпера, 1967 і 1970);
  • балади «Кодрян» (1969);
  • «Вибране» Константина Негруцці (1972);
  • памфлета «Похвала глупоті» Еразма Роттердамського (1975);
  • «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта (1978);
  • «Дон Кіхот» Мігеля де Сервантеса (33 ілюстрації);
• каліграфічних композицій у різних видах прикладної графіки;

• монументальнгого розпису «Гостинна Молдавія» в Будинку культури села Кіцкани (1968, у співавторстві з Леонідом Беляєвим)^[6].

Разом з художником Оскаром Качаровим написав картини:

• «Дорогами старої Бессарабії» («На заробітки», 1953—1954);
• «Здрастуй, степ!» (1957).

В станковій графіці виконав роботи:

• «Тіні минулого» (1954, серія сатиричних малюнків; чорна акварель);
• серія фестивальних замальовок (1957, картон; Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдова);
• «На Шостому Всесвітньому…» (1958, акварель, картон, туш);
• «По Китаю» (1958, серія; туш, ксилографія);
• «Мати» (1961, кольорова ліногравюра);
• «Моя Батьківщина» (1961—1963, серія кольорових ліногравюр);
• «Пісня» (1963, кольорова ліногравюра);
• «Сім'я» (1964, картон).

Брав участь у мистецьких виставках з 1942 року. Перша виставка відбулася у місті Кірові, виставлявся в Одесі (1961), Москві (1962). За кордом твори художника експонувалися у Китаї (1954), Болгарії (1960) та інших країнах.

• Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР з 1960 року;
• Народний художник СРСР з 1963 року;
• Державна премія Молдавської РСР (1966; за серію ліногравюр «Моя Батьківщина», «Пісня», «Призив», за малюнок «Протест» і ілюстрації до книги Йона Крянге «Гаманець з двома грошами»);
• Золоті медаді Академії мистецтв СРСР (1969; за фреску в Кіцканському будинку культури);
• Золота і бронзова медалі на міжнародних виставках в Лейпцигу і Москві (1973, 1975; за роботи в галузі книжкової графіки);
• Бронзова медаль Міжнародної виставки в Москві «Книга-75» (1975; за ілюстрації і художнє оформлення молдавської балади «Кодрян»)^[3];
• Диплом імені Івана Федорова на Всесоюзному конкурсі «Мистецтво книги» (1980; за ілюстрації до роману Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера»)^[3];
• Дипломи I, II, III ступеня на всесоюзних конкурсах книги;
• Почесні грамоти Президії Верховної Ради Молдавської РСР;

державні ордени і медалі

• Два ордена Трудового Червоного Прапора;
• Орден Жовтневої революції;
• Орден Республіки Молдови;
• медаль «За трудову доблесть»^[3].

• Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 431. (рос.);
• Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Советская энциклопедия. Москва. 1971. Том 3. сторінка 16(рос.);
• Богдеско Илья Трофимович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Советская Молдавия : краткая энциклопедия / гл. ред. И. К. Вартичан. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 61. (рос.);
• Популярная художественная энциклопедия. Архитектура • Живопись • Скульптура • Графика • Декоративное искусство (в 2-х томах). Советская энциклопедия. — Т. 1. — Москва, 1986. — С. 86—87(рос.).