Бодліанська бібліотека
Бодліанська бібліотека (англ. Bodleian Library) — бібліотека Оксфордського університету, поряд з Ватиканською — одна з найстаріших бібліотек в Європі, друга в країні після Британської бібліотеки за величиною бібліотечних фондів. З 1610 року (офіційно — з 1662) наділена правом на отримання обов'язкового примірника усіх видань, що випускаються в країні. ІсторіяБібліотека носить ім'я сера Томаса Бодлі (1545—1613) — відомого збирача стародавніх манускриптів, який перебував на дипломатичній службі королеви Єлизавети. Тим часом її засновником слід вважати єпископа Томаса де Кобема (пом. 1327), що перший створив при Оксфордському університеті невелике зібрання книг, прикутих до полиць ланцюгами, щоб їх не виносили за межі будівлі. 1410 року бібліотека перейшла в повне розпорядження університету, а трохи пізніше розширенням університетських бібліотечних фондів опікувався герцог Гамфрі Глостерський . Завдяки його зусиллям в 1450 році бібліотека переїхала в нове, більше приміщення, в якому частина бібліотеки перебуває донині. При перших Тюдорах університет зубожів, Едуард VI експропріював його книжкові колекції, навіть самі книжкові шафи було розпродано. 1602 року Томас Бодлі не тільки відновив бібліотеку, але й допоміг їй з новими приміщеннями. Він заповів університету своє книжкове зібрання, дбав про придбання книг з Туреччини і навіть з Китаю. Протягом наступних століть для розміщення бібліотечних фондів, які безперервно зростають, було споруджено кілька нових будівель, включаючи ротонду Радкліф (1737-69) — шедевр британського палладіанства . Структура  Окрім головного корпусу бібліотека має багато книгосховищ та 9 філій в Оксфорді:
Скарби бібліотеки 
Примітки
Література
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bodleian Library
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
