Клуб надгробку з болгарського поселенняПівнічний мавзолей XIV століття в болгарському поселенні. [1]:168 музеї болгарської цивілізації виставляються ще дві надгробкиХуссейн Фейзханов (1823 або 1828 - 1866), який вперше прочитав болгарські епіграфічні пам'ятники за допомогою даних мови чуваш (1863)
Болгарські епіграфічні пам’ятки[2][3][4] (чув.Атăлçи Пăлхар эпиграфика палăкĕсем, тат.Болгар эпиграфика табылдыклары) — надгробки з написами (епітафами) XIII-XIV століттями на території колишнього Булгарського улусаЗолота Орди. Розкриті надгробки можна розділити на кілька категорій. Розкриті надгробки можна розділити на кілька категорій. З точки зору "цивілізації" є такі:
Мусульманські арабомовні надгробки, який зараз збереглося близько 400 одиниць;
Вірменський з їхньою графікою, в кількості 5 одиниць і ще декількох невеликих фрагментів;
У них є арабські літери.
Мусульманські надгробки, у свою чергу, можна класифікувати за мовною особливістю:
тільки з арабським текстом;
наявність, крім арабської та тексту на якійсь тюркській мові.
Залежно від типу тюркської мови, остання група пам’яток розділена наступним чином:
надгробки з написами в тюркському районі (цей сукупність є найбільшим)[5][6]:110[7]:85-99);
надгробні камені в тукальній z-мові.
Існує також класифікація на появі пам’яток, відповідно до їх художніх особливостей-1-го стилю та 2-го стилю.
Надгробки 1-го стилю зазвичай мають текст у z-мові, а 2-й стиль це текст у r-мові.
Тому спочатку вважалося, що така класифікація охоплює всі ознаки в комплексі. Однак є винятки з такої відповідності.[7]:12,23[8]
Історія вивчення
Дослідження болгарських епіграфічних пам’яток має трьохсотлітню історію. Початок був покладений указом Петра I 1722 року, після того, як він особисто відвідав болгарське поселення.
У 1831 р. орієналіст Юлій Клапрот вперше опублікував болгарські епітафії. А в 1863 році Х. Файсханов прочитав написи, спираючись на дані мови чуваш. Ось як виглядало розуміння цього у його статті.[2]:31-32:
"Особенное внимание обращает на себя во многих булгарских надгробных надписях выражение ҖИАТ ҖҮР. В моих снимках эта фраза очень ясна, так что даже при ней и знаки поставлены так: ҖИАТИ ҖҮР. Обыкновенно принимают эту фразу за арабскую, переводят ее словами: пришествие угнетения, и придавая ей смысл особой эры, выводят из числового значения букв год 623. По моему мнению, подобное объяснение едва ли может быть верно... Не следует ли, не вдаваясь ни в какие гадательные предположения, читать просто ҖИАТИ ҖҮР, т. е. ЙИТИ ЙҮЗ? В пользу моего чтения говорит и обыкновение татар начальное «й» произносить и писать как «Ж»... Что касается до буквы «р», употребленной вместо «з» в слове ҖҮР, то это можно объяснить отчасти ясностью (как и в слове СКР, т. е. СИКЕЗ) смысла и без точки, отчасти употреблением чувашских числительных слов в эпитафиях этого времени."
Значення пам'яток
Болгарські епіграфічні пам'ятки датуються XIII-XIV століття. Їх слід розглядати як задокументовані джерела середньовіччя. Тому ці об'єкти, у своїй «незаперечній автентичності»[6]:107, нічого не може скасувати. З археологічної точки зору, вони є артефактами і письмовими джерелами.
Епіграфічний пам’ятник Юнус А.С. [Су] Варі 1287/1288. Місце розташування: РT, болгарська. Мови арабські та болгарські.[3]:12-15, Є фліп -сторона.
Пам'ятник 1291/1292. Місце розташування: РT, Казань (від котеджу єпископії був перевезений до Державного музею Республіки Татарстан). Арабська мова.[4]:6-7
Пам'ятник 1297/1298. Місце розташування: РT, Казань (з котеджу єпископії був перевезений до Державного музею Республіки Татарстан). Мови арабські та болгарські.[4]:8-9
Епіграфічна пам’ятка, надгробок дочці Рамазану, Зубеїда 1303/1304. Місце розташування: RT, с. Великий Атіас район Тетьюшевського. Мови арабська та болгарська [9]
Пам'ятник міста Болгарського 1308 Рік. Мови арабські та болгарські. За словами Ф. С. Хакімзянов, "Деякі слова є неоціненними матеріалами з точними датуваннями для історії мови чуваша, це особливо стосується множини" -säm .
Пам'ятник 1309/1310. Мови арабської та болгарської[10]: 48-49. Є фліп -сторона. Знайдено в 1973 році.
Епіграфічна пам’ять Гусмана, Ібрагіму Ас-Суварі 1314. Місцезнаходження: RT, S. Б. Тетіші, Тетіушскi район. Мови арабська та [9]
↑ абЧервонная С.М. Искусство Татарии: [История изобразительного искусства и архитектуры с древнейших времен до 1917 года]. - М.: Искусство, 1987. - 352 с.
Каховский В. Ф. Булгарские памятники на территории Чувашии // История исследования археологических памятников в Чувашском Поволжье и материалы по антропологии чувашей. Чебоксары, 1995.
Sergey Malov Булгарские и татарские эпиграфические памятники // Эпиграфика Востока. – М.-Л., 1947. – Вып. I. – С. 38–45.
Sergey Malov Булгарская и татарская эпиграфика // Эпиграфика Востока. – М.- Л., 1948. – Вып. II. – С. 41–48.)
Милли (Прокопьев) А Н. Отчёт о поездке с целью фотографирования древнечувашских надгробных надписей в пределах Чебоксарского и Цивильского уездов (1925 г.) // НА ЧГИГН. Отд. I. Ед. хр. 20. Инв. № 990. Л. 248-278.
Михайлов Е. П. Фотоснимки надгробных камней, сделанные входе экспедиции 1984 г. в Комсомольском, Яльчикском, Батыревском, Шемуршинском районах Чувашской АССР // НА ЧГИГН. Отд. И. Ед. хр. 803. Инв. № 7021.
Мухаметшин Д. Г. Эпиграфические памятники Болгарского городища. Рукопись. / Архив ИА РАН. -Ф. Р-21. - Ед. хр. 2015.
Хакимзянов Ф.С. Язык эпитафий волжских булгар. М.: Наука. 1978 206 с.
_portrait.jpg)
