Болеслав Дзедзиць
Болеслав Ромуальд Дзедзиць (пол. Bolesław Romuald Dziedzic; 19 січня 1909, с. Шманьківчики, Австро-Угорщина — 10 січня 1985, Лондон) — польський правник, суддя, офіцер, політик в еміграції. ЖиттєписБолеслав Дзедзиць народився 19 січня 1909 року в Шманьківчиках або Чорткові[1]. Закінчив студію права Університету Яна Казимира у Львові[1]. До Другої світової війни працював міським суддею у Стрию[1]. Під час Другої світової війни був членом Союзу збройної боротьби[1]. Заарештований радянською владою, залишив СРСР разом з Армією Андерса. Воював у лавах 2-го армійського корпусу, у 10-му артилерійському полку важкої артилерії в званні поручника[1]. Був поранений. Після Другої світової війни він залишився в еміграції і був активістом Християнсько-демократичної партії. У квітні 1976 року був призначений міністром соціальних справ у другому уряді Альфреда Урбанського. Обіймав цю посаду до серпня 1976 року, коли було сформовано інший уряд з Казімежем Саббатом на посаді прем'єр-міністра. У другому уряді Казімежа Саббата (1978—1979) він знову став міністром соціальних справ, а в третьому уряді Казімежа Саббата (1979—1983) був міністром юстиції. Був членом V Національної Ради Республіки Польща (1973—1977) і одним з її віце-президентів. Похований на Стрітемському цвинтарі в Лондоні. З 1948 року був одружений з Вандою (уродженою Божемською, 1912—2017), з якою мав доньку Кристину та синів Марка і Станіслава[2]. У 2016 році було запропоновано перейменувати вулицю Еміля Дзедзиця в III районі Прудник Червоний в Кракові на вулицю Болеслава Дзедзиця[3]. Нагороди
Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
