Болеслав II Мазовецький
Болеслав II Мазовецький (пол. Bolesław II Mazowiecki; після 1251 — 20 квітня 1313) — князь мазовецький (1262—1275), плоцький (1262—1313), черський (1262—1313) і сандомирський (1288—1289). Князь краківський (в 1288 і 1289 роках). Молодший син князя мазовецького і серадзського Земовита I і Переяслави Галицької, дочки Данила Романовича. БіографіяУ 1262 році після смерті свого батька, мазовецького князя Земовита I, Болеслав разом зі своїм старшим братом, Конрадом успадкував Мазовецьке князівство. Спочатку за малолітніх братів правили в якості регентів їх мати Переяслава Данилівна і Великопольский князь, Болеслав Побожний. У 1275 році за новим розділом князівства Болеслав отримав в спадкове володіння частину Мазовії зі столицею в Плоцьку. Почав міжусобну боротьбу за владу з своїм братом Конрадом Черським і уклав військовий союз з великим князем литовським Тройденом та в 1279 році одружився з його дочкою Гаудемундою. Також Болеслав уклав військово-політичний союз зі своїм двоюрідним братом, князем брест-куявським Владиславом Локетком. 30 вересня 1288 бездітним помер князь краківський, сандомирський і серадзський, Лешек II Чорний (бл. 1241—1288), двоюрідний брат Болеслава Плоцького. Малопольські магнати запросили Болеслава на князювання до Кракова і Сандомира. Однак про свої претензії на краківське князювання оголосив вроцлавський князь Генрик IV Праведний.  На початку 1288 року Болеслав зі своїм військом зайняв Краків і Сандомир. У лютому 1289 року його за допомогою князя Владислава Локетек, Казимира Ленчицького і галицько-волинських князів розгромило у битві під Севером об'єднане військо трьох сілезьких князів, прихильників Генріха Пробуса. Однак королівський замок Вавель був переданий місцевими жителями Генріху Пробусу. Незабаром на його бік перейшли і малопольські магнати, який зайняв краківський престол. У 1289 році Болеслав втратив Сандомирське князівство, зайняте Генріхом IV. Болеслав відмовився від подальшої боротьби за краківський престол і передав свої династичні претензії на Малопольщу двоюрідному братові і союзнику Владиславу Локетку. У 1291 році Болеслав вдруге одружився з Кунегундою Чеською (1265—1321), дочкою чеського короля Оттокара II Пржемиславича. У 1291 році чеський король Вацлав II, швагер Болеслава, захопив Краків та окупував всю Малопольщу. У жовтні 1294 роки після смерті свого старшого брата, черського князя Конрада II, Болеслав Плоцкий приєднав до своїх володінь Черську землю. У 1295 році Болеслав Плоцкий був присутній при коронації Великопольського князя Пшемисла II (1295—1296). У 1296 році брав участь у війні Владислава Локетка з глогувським князем Генріхом III за володіння Великопольщею. У 1300 році чеський король Вацлав II, який завоював Малу і Велику Польщу, з великим військом вторгся в Мазовію та спустошив околиці Плоцька. Болеслав змушений був відмовитися від свого альянсу з Владиславом Локетком і визнав Вацлава ІІ королем Польщі. У 1310 році Болеслав виділив окремі уділи для двох своїх старших синів: Земовита (отримав від батька Варшаву) і Тройдена (успадковував Черську землю). Сім'я та діти1-а дружина з 1279 року — Гаудемунда-Софія, дочка великого князя литовського, Тройдена.
В 1291 році одружився вдруге з Кунегундою, дочкою чеського короля Пшемислава Оттокара ІІ. Діти:
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
