Миха́йло Фе́дорович Болте́нко (*14 вересня 1888, Осовець — †6 травня 1959, Одеса) — український археолог і філолог. Дійсний член Одеського товариства історії та старожитностей з 1913 року. Хранитель та директор Одеського історико-археологічного музею.
Життєпис
М. Ф. Болтенко народився у 1888 році в місті Осовець Гродненської губернії (нині Підляське воєводство Польщі).
До 1907 року навчався у 2-й одеській гімназії.
В 1912 році закінчив історико-філологічний факультет Новоросійського університету.
З 1909 року почав працювати в Одеському історико-археологічному музеї.
В 1921 - 1923 роках викладав в Одеському інституті народної освіти.
Був одним із засновників Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС), яка існувала у 1926 - 1930 роках.
У 1930 - 1933 роках був директором Одеського історико-археологічного музею.
У січні 1934 року був заарештований та засуджений на 5 років перебування у виправному таборі.
Після звільнення у 1939 році повернувся до Одеси і до серпня 1941 року працював в Одеському державному університеті старшим викладачем, консультантом в історико-археологічному музеї.
У роки нацистської навали перебував в евакуації. Працював у колгоспі, вчителював.
З 1 вересня 1943 року працював в Одеському університеті у Байрам-Алі. 8 квітня 1944 року рішення Вченої ради університету присуджений науковий ступінь кандидата історичних наук, а у листопаді 1944 року присвоєно вчене звання доцента по кафедрі загального мовознавства.
У 1946 - 1947 роках завідував кафедрою стродавньої історії та археології Одеського університету.
Помер у 1959 році в Одесі.
Реабілітований у січні 1990 року.
Наукова діяльність.
Був учасником розкопок давньогрецького поселення на острові Березань, античних міст Ольвії і Тіри. Проводячи розкопки у 1924, 1927, 1928, 1930, 1931 та 1933 роках на місці античних руїн Ольвії, виявив середньовічне поселення XIV століття. Дослідив пам'ятки на острові Березань у Чорному морі, завдяки чому довів гіпотезу про заселення острова ще до заснування давньогрецьких поселень, відкрив там давньоруські пам'ятки Х-ХІІІ століть, що підтверджують важливу роль острова в історії Київської Русі.
Досліджував Усатівське поселення. Під час проведення самостійної польової та дослідницької роботи у 1921 році відкрив у с. Усатове Біляївського району Одеської області пам'ятку культури, яка отримала назву усатівської. Вніс вклад у вивчення життя скотарських племен прилиманних степів України на початку бронзової доби.
Разом із Андрієм Драгоєвим провів дослідження керамічного матеріалу з розкопок Ернста фон Штерна біля села Петрень.
Займався питаннями етнології народів східної Європи, порівнював давні письмові історичні джерела з археологічними та лінгвістичними знахідками.
У 1946—1949 році був старшим науковим співробітником відділу археології скіфсько-сарматських племен і античних міст Інституту археології АН УРСР.
Праці
- Кераміка з Усатова/М. Ф. Болтенко. /Трипільська культура на Україні. - Вип. 1. - К., 1926. - С. 8 - 30. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001798 [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- До питання про час виникнення та назву давнішої йонійської оселі над Борисфеном/ М. Ф. Болтенко.// Вісник Одеської комісії краєзнавства. Секція археології, - 1930, - № 4 - 5;
- Стародавня руська Березань/ М. Ф. Болтенко. // Археологія. – 1947. – Т. І. – С. 39 - 51.
- Про назву острова Березань/ М. Ф. Болтенко. // Вісті Одеського державного університету. – 1949. – Т. 2. – Вип. 3. – С. 35 - 38.
- Значение острова Березань в совместной борьбе братских великого русского и украинского народов за Черное море против турецких захватчиков/ М. Ф. Болтенко. // Праці Одеського державного університету. – 1954. – Т. 144. Серія: історичні науки. – Вип. 4. – С. 163 - 173.
- Исторические судьбы острова Березани / М. Ф. Болтенко. // Записки Одесского археологического общества. – 1960. – Т. І. – С. 38- 46.
- Стратиграфия и хронология Большого Куяльника/ М. Ф. Болтенко. // Материалы по археологии Северного Причерноморья.- Вып. 1. - Одесса, 1957. – С. 26 – 29.
- Новая надпись в честь Ахилла Понтарха/М. Ф. Болтенко. // Вопросы древней истории. - 1953, - № 4;
- Канкит ольвийского декрета в честь Протогена/ М. Ф. Болтенко. // Советская археология, - 1958. - Т. 28;
- Епіграфічні замітки: Проксенія херсонського громадянина, знайдена в Томі/ М. Ф. Болтенко.// Матеріали з археології Північного Причорномор'я». - 1959. - Вип. 2.
Нагороди
Джерела та література
- Украинская советская энциклопедия: В 12 т., 13 кн. — Т. 1. — К.: ГР УСЭ, 1978. — С. 523.
- Енциклопедія історії України: Т. 1 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]: А - В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — С. 334.
- М. Ф. Болтенко : Некролог/ П. О. Карышковский. // Советская археология. — 1960. — № 1. — С. 323.
- Михаил Федорович Болтенко - археолог. 1888-1959 : Некролог / Л. М. Славин. // Краткие сообщения Института археологии. — 1960. — Вып.10. — С. 144—146.
- Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 50, 57.
- Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 716 с.
- Михаил Федорович Болтенко (1888—1959)/ А. Н. Колесниченко, Л. Ю. Полищук. // Материалы по археологии Северного Причерноморья. — 2009. — Вып. 9. — С. 319—320.
- Букач В. М. Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник. – Вип. 3. – Одеса: ПНПУ, 2020. – С. 13 - 14.http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/6424/1/Bukach%20Valery%20Mykhailovych.pdf
