Бондар-Терещенко Ігор Євгенович
І́гор Євге́нович Бо́ндар-Тере́щенко (відомий як ІБТ; 14 липня 1964, Харків) — український письменник, літературознавець, критик, брат художника Валерія Бондаря. БіографіяЗакінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту (1986) і московський Літературний інститут імені О. М. Горького (1996). Працював художником і викладачем реставраційної справи у 1988–91 роках, науковим співробітником і головним хранителем Харківського літературного музею у 1991–94 роках. Був редактором журналу «Український Засів» і дизайнером однойменноъ галереї у 1992–96 роках. Директор із наукової роботи в Харківському музеї народного мистецтва Слобожанщини у 1997–99 роках. Є співредктором авангардистського журналу «Гігієна», від 2001 року — співредактор Харківського бюлетеня «Права людини». Засновник технологічного об'єднання «Жива Література» (1997), регіональний редактор журналу «Образотворче мистецтво». Відзнаки й нагородиАналітик року (1997). Міжнародний фонд «Смолоскип». Мистецтвознавець року (2008). Національна спілка художників України. БібліографіяПоезія
Драматургія (радіоп'єси)
Антології
Літературно-критичні збірки
Наукові монографії
Відгуки«ІБТ зробив з українською поезією те, що „Воплі Водоплясова“ зробили з українською естрадною піснею. Ці вірші мали б стати поетичними хітами, й золота українська молодіж мала б їх цитувати поряд із віршами Андруховича, Жадана, Дмитра Васильовича Павличка, Івана Федоровича Драча…» Кальміюс «Ігор Бондар-Терещенко — батько українського концептуалізму, який оформив це стороннє для національного контексту явище у 1990-х у проєкті „Жива література“, у серії поетичних книг („Поsтебня“, „Коза-Дерида“), а також у підсумкових для покоління X, Y, Z збірниках статей („Текст 1990-х“ та „Neoліт“)». Политик Hall "Так, це він, Ігор Бондар-Терещенко, один з апостолів українського постмодерну, який закликає покинути врешті «ту землю ім. Павсима Рильчини — величезного айсберга із закам'янілих фекалій соцреалізму». Кур'єр Кривбасу «Його дошкульні критичні статті не обминали увагою жодне більш-менш помітне літературне та й взагалі культурологічне явище. Власне кажучи, саме ядуча іронія статей ІБТ привертала увагу до того явища…» Літературна Україна «Почитайте його статті, i Ви плакатимете від радости, що він у нас таки e — цей дивакувато-відразливий ІБТ, сей геніяльний самоід. Сього Нарциса доби новітньоі украінської руіни ми ще оголосимо Святим украінського естетичного небуття…». Вінницький край Посилання
Інтерв'ю
Джерела
|
||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
