Борзикін Михайло Володимирович

Борзикін Михайло Володимирович
Народився	27 травня 1962(1962-05-27) (63 роки)  П'ятигорськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	поет, співак, громадський діяч
Знання мов	російська
Членство	Televizord[1]
Роки активності	1984—по сьогодні
Жанр	дарквейв, постпанк, Готичний рок, синтпоп, Індастріал і нова хвиля
Медіафайли у Вікісховищі

Михайло Володимирович Борзикін (нар.. 27 травня 1962, П'ятигорськ) — радянський і російський рок-музикант, співак, композитор. Засновник і незмінний учасник групи «Телевізор».

Михайло Борзикін народився в П'ятигорську. На початку 1970-х років переїхав до Ленінграда. Навчаючись в «англійській» спецшколі, став цікавитися західної рок-музикою. Починаючи зі старших класів грав в аматорських рок-групах. По закінченні школи вступив (з другої спроби) на англійське відділення філологічного факультету Ленінградського університету імені Андрія Жданова (1980). В лютому-березні 1984 року разом з двома музикантами, які раніше грали з ним в артрок-групі «Озеро», заснував нову рок-групу, що отримала назву «Телевізор».

У травні того ж 1984 року «Телевізор» стає одним з лауреатів II Ленінградського рок-фестивалю, а Михайло Борзикін визнається фестивальним журі кращим автором текстів пісень. Влітку 1984 року був відрахований з четвертого курсу ЛДУ з формулюванням «за академічну неуспішність» і з тих пір цілком присвятив себе заняття рок-музикою.

У 1986 році, ще задовго до реального початку горбачовської перебудови, Борзикін став першим вітчизняним рок-музикантом, що почав виконувати так звані «незалітовані» (тобто не дозволені владою до публічного виконання) пісні, тексти яких мали яскраво виражену гостросоціальну, протестну — і, по суті, антирадянську спрямованість. Кушнір Олександр у своїй книзі «100 магнітоальбомів радянського року» називав його Маяковським від року^[2]. Пісня Михайла Борзикіна «Твій Тато — Фашист», що вперше прозвучала зі сцени в лютому 1987 року і присвячена тим, хто, за словами Борзикіна, «здійснював мозкову кастрацію і агресивно реагував на будь-які прояви змін», на багато наступних років стала «візитною карткою» групи «Телевізор».

Все подальше життя і діяльність Михайла Борзикіна нерозривно пов'язана з його групою. В історії «Телевізора» бували моменти, коли Борзикін фактично залишався єдиним учасником групи; при цьому він ніколи офіційно не оголошував про розпад колективу.

Зараз Михайло Борзикін разом зі своєю групою регулярно дає концерти — в основному, в Санкт-Петербурзі та Москві.

25 квітня 2009 року «Телевізор» відзначив своє 25-річчя великим сольним концертом у Санкт-Петербурзі, в якому взяли участь також і музиканти з його колишніх складів: Олександр Бєляєв (гітарист першого складу), Олексій Рацен (барабанщик з другого складу) і Костянтин «Кіт» Шумайлов (клавішник з третього складу, що грав також з Михайлом Борзикінім дуетом у середині 1990-х років). У той же день у продаж в Санкт-Петербурзі і в Москві надійшов новий студійний альбом під назвою «Дежавю» — перший за останні чотири роки.

У 2010 році вийшов у продаж перший DVD групи «XXV років в одному човні», записаний на концерті в ДК Лєнсовета 25 квітня 2009 року. 17 квітня 2010 року в петербурзькому клубі «Орландіна» відбувся концерт-презентація нового релізу. Влітку 2010 року Михайло Борзикін бере участь у врученні премії «Степовий Вовк» в ЦДХ у Москві, відкритому концерті в Ярославлі.

• «Хода риб» (1985)
• «Вітчизна ілюзій» (1987)
• «Музика для мертвих» (1987, виданий у 2011 році)
• «Концерт в Амстердамі» (1988, перевиданий у 2015 році)
• «Відчуження» (1989, виданий у 2014 році)
• «Мрія самогубці» (1991)
• «Дим-туман» (1992)
• «Живий» (1994)
• «Двоє» (1995)
• «Шлях до успіху» (2001)
• «Перехрестя» (2002, перевиданий у 2016 році) — сольний електроакустичний альбом Михайла Борзикіна
• «МегаМизантроп» (2004)
• «Відчуження-2005» (2005)
• «Заколотіть підвал!»(сингл) (2008)
• «Дежавю» (2009)
• «XXV років в одному човні» (концертний DVD, 2010)
• «Бути ніким»(сингл) (2014)
• «Ихтиозавр» (2016)

• Михайло Борзикін — учасник маршів незгодних і «Стратегії-31». У 2010 році він одним з перших підписав звернення «Путін повинен піти».
• Михайло Борзикін - є героєм розповіді Захара Прілепіна «Герой рок-н-ролу».
• Пісню «Діти йдуть» Борзикін написав під враженням від прочитання повісті Братів Стругацьких «Бридкі лебеді»^[3].

• Офіційний сайт групи Телевізор [Архівовано 25 червня 2012 у WebCite]
• Неофіційний сайт: музика, тексти, статті [Архівовано 25 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Неофіційний сайт, відео і кліпи [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Панегірик Михайлу Борзыкину [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.]
• Михайло Борзикін на радіо «Ехо Москви» [Архівовано 20 липня 2017 у Wayback Machine.]
• ^{[недоступне посилання з лютого 2019} Інтерв'ю Михайла Борзыкина для журналу «New Times»]^{[недоступне посилання з Июнь 2018]} — (відео), 12 вересня 2008
• Неформальна бесіда з Михайлом Борзыкиным на «Дикому Радіо» [Архівовано 20 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Михайло Борзикін: «Все закінчиться швидше». [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.] Nevex.tv [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.] (відео) — 2 листопада 2011 р.