Борзинський Григорій Михайлович

Борзинський Григорій Михайлович
Народився	27 вересня (9 жовтня) 1866[1]  Волинська губернія, Російська імперія
Помер	невідомо  невідомо
Країна	Російська імперія
Діяльність	офіцер
Alma mater	Q55659717? (1884)[2] і Перше Київське Костянтинівське військове училище (1892)[2]
Учасник	Боксерське повстання, Перша світова війна, Російсько-японська війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання	полковник[2][1], поручник[2], штабскапітан[2], лейтенант-полковник[2], підпоручик[2] і капітан[2]
Нагороди	Найвища милість (17 (30) січня 1915) Найвища милість (6 (19) травня 1916) Найвища милість (19 травня (1 червня) 1916)

Борзинський Григорій Михайлович — військовий. Походив з солдатських дітей Волинської губернії. Під час Першої Світової війни та громадянської війни в Україні родина жила в м. Дубно.

Воював у Порт-Артурі в чині штабс-капітану 15-го полку 4-ї Східно-Сибірської стрілецької дивізії. Кавалер ордену Св. Георгія 4-го ступіня. В 1914 році в чині підполковника. Командував батальйоном 106-го пішого Уфимського полку під час компанії в Східній Пруссії. Командир 107 пішого Троїцького полку (з 15.12.1915 — літо 1916 року). В чині полковника пішов на службу у Червону Армію. Начальник 1-ї Вітебськой пішої дивізії (3-23 жовтня 1918); начальник 17-й Ніжжегородськой стрілецької дивізії (26.10. 1918 — 25.07. 1919 рр.). Брав участь в українсько-білошовицькій війні 1918-19 років, його дивізії були підпорядковані поліські повстанські полки.

• ГЕОРГИЕВСКИЕ КАВАЛЕРЫ за войну с Японией 1904—1905 гг. Согласно Высочайших приказов по военному ведомству до 12 ноября 1905 года//Летопись войны с Японией, № 84 за 1905 год, стр. 1-2.
• Памяць. Гісторыка-дакументальная хроніка Лунінецкага раёна — Мінск, 1995.
• Успенский А. А. На войне. Вост. Пруссия — Каунас, 1932.