Борис Олександр Олександрович

Борис Олександр
Олександр Олександрович Борис
Борис Олександр; Олександр Олександрович Борис
Майор
Загальна інформація
Народження	25 серпня 1994; Ніжин, Чернігівська область, Україна
Смерть	15 березня 2022 (27 років); Мар'їнка, Покровський район, Донецька область, Україна
Поховання	Ніжин
Національність	українець
Alma Mater	Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою і Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	11 ОБрАА
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден Данила Галицького

Олександр Олександрович Борис (м. Ніжин, Чернігівська область^[1] — 15 березня 2022, біля м. Мар'їнка, Донецька область) — український військовослужбовець, майор 11 ОБрАА Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2023, посмертно).

Життєпис

Олександр Борис народився 25 серпня 1994 року^{[джерело?]} в місті Ніжині Чернігівської области.

Закінчив Ніжинську гімназію № 3 та Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (2016)^[1].

Захоплювався футболом^[1].

У 2016 році розпочав військову службу льотчиком-штурманом вертольота вертолітної ланки вертолітної ескадрильї в 11-й окремій бригаді армійської авіації^[2].

Учасник АТО/ООС^[1]. У 2019 році став командиром гвинтокрила та виконував почесну місію ООН в Конго^[2].

Загинув 15 березня 2022 року під час виконання бойового завдання біля Мар'їнки на Донеччині. Того дня вертоліт, яким керував капітан Борис Олександр, знищив 15 одиниць російської техніки і кілька десятків окупантів, після чого його борт збила ворожа ракета^[1]^[3]^[2].

Нагороди

звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[4];
орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[5];
орден Данила Галицького (16 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[6];
грамота та пам'ятний нагрудний знак Міністерства оборони України «Воїн-миротворець»^[2].