Борковський Григорій Максимович

Борковський Григорій Максимович
Народився	1846  Павлоград, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	1890
Діяльність	письменник
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна

Григо́рій Макси́мович Борко́вський, Бораковський (1846, Павлоград — після 1900, Новомосковськ. там же й похований) — український драматург.

Народився у місті Павлоград Катеринославської губернії (тепер Дніпропетровська область) у шляхтича родом із Чернігівської губернії й купецької доньки. 1869 року закінчив медичний факультет Харківського університету, одружився й працював 1,5 року лікарем на Волині. З 1871 року мешкає у місті Новомосковськ, де працює повітовим лікарем.

Автор історичної драми «Маруся Чурай — українська піснетворка» (1887), соціально-побутових п'єс «Із моря житейського», «Лихом щастя не добудеш», «Як долі немає — то й щастя минає», про які прихильно відгукнувся Іван Франко. Борковському належить низка комедій і водевілів, кілька праць на медичні теми.

Бораковського називають письменником Присамар'я і Поорелля. На це вказують його нотатки у творах: «Дія відбувається в однім із сіл поблизу Самари», або «Діється на селі по Орілі між Полтавщиною і Катеринославщиною».

• Збірник драматичних творів, т. 1. Львів, 1888

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• ДРАМАТУРГ ПРИСАМАР'Я [Архівовано 3 червня 2012 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.