Боровньов Роман Валентинович

Роман Валентинович Боровньов
Роман Валентинович Боровньов;
Підполковник
Загальна інформація
Народження	19.02.1984 р.
Псевдо	позивний «Грач»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Ракетні війська та артилерія
Формування	Шаблон:61 ОМСБр ЗСУ
Війни / битви	Війна на сході України; бої за Вуглегірськ;
Командування
	37 дивізіон
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Рома́н Валенти́нович Боровньо́в — підполковник Збройних сил України.

Життєпис

Жив Роман поряд з військовою частиною, куди його іноді відводили знайомі, тож коли довелось обирати професію, не вагався та вступив до Інституту ракетних військ.

В АТО від самого початку. Зголосився їхати одразу як кадровий воєнний. Починав зі звукометричної розвідки, потім командував батареєю протитанкового дивізіону 44-ї артбригади.

У листопаді 2014 року з Новомосковська перекинули у Вуглегірськ, де бої йшли майже щодня.

З 28 по 31 січня 2015 року був оточений у школі-інтернаті та був готовий підірвати склади з трьома тисячами снарядів разом із собою і своїми бійцями. Вийшли з оточення боями разом з бійцями батальйону «Світязь», а потім здійснили 15-кілометровий марш до своїх.

Після боїв за Вуглегірськ була спроба отримати майора, але довго не витримав паперової роботи в кабінеті в тилу 44-ї бригади, куди його перевели. Подав рапорт щодо повернення в АТО до «своїх пацанів», який згодом задовольнили.

Я польовий офіцер, кабінетна робота — не моє.

Нагороди

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (6.1.2016).^[1];
медаль від громадської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО»;
нагрудний знак «Почесна відзнака» 44-ї бригади.