Бородайко Корнило

Бородайко Корнило
Хорунжий
Загальна інформація
Народження	23 березня 1897(1897-03-23) Вулька
Смерть	після 16 травня 1993 Чикаго
Національність	українець
Alma Mater	Українська Господарська академія
Військова служба
Роки служби	1918–1922
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР  УСС
Формування	Запорозький корпус
Війни / битви	Радянсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Бородайко Корнило (*23 березня 1897, Волиця — † 16 травня 1993, Чикаго) — український військовий і громадський діяч, повстанець; хорунжий УСС та Армії УНР.^[1]

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри і Воєнним хрестом.

Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у ХХ столітті.^[2]

Закінчив Українську державну гімназію (Бережани, 1919).

Освіта:

• Українську державна гімназія, (Бережани) (1907—1909);
• Віденський університет (Австрія);
• Гірнича та Українська господарська академії (Чехословаччина).

В УСС пішов добровольцем.

Від 1915 — четар Леґіону УСС, перебував у с. Гнильче, учасник «Листопадового зриву», поручник УГА. Член УВО (комендант Бережанщини).

Воював стрільцем у складі п'ятої сотні Першого полку Українських Січових Стрільців.^[3]

Працював у Союзі кооператив на Львівщині. Політв’язень концтабору Береза Картузька.

У боях за Україну поранений (11 червня 1920). Закінчив 6 семестрів Вищої гірничої школи у м. Пшибрамі (ЧСР).

Писав 26 листопада 1926 року у "Curriculum vitae:

“В час відвороту військ УНР - перейшов разом з лічницею до Бучача в Галичині, звідки Поляками арештований був відправлений в табор в Вадовіцах - відтак в Ланьцуті. В маю 1921 року був звільнений з табору провірочною лікарською комісією як не здібний до військової служби, звідки від’їхав домів. 1922 р. виїхав на студії до ЧСР та записався на високій школі гірничій в Пшибрамі, де покінчив 6 семестрів. З браку фондів на дальші студії перервав науку та відійшов на шахту на практику гірничу”

Працював на шахті Мостецького вугільного товариства. Співорганізатор мітингу протесту в Подєбрадах проти антилюдської «пацифікації» українського населення у Польщі.

По закінченні економічного відділу економічно-кооперативного факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (13 червня 1930) працював в повітовому Союзі кооперативів у Белзі. Член Українського народного союзу США (з 1950), належав до 243-го відділу імені св. Михаїла в Чикаго. Дружина — Олександра, син Алекс, дочка Марта.

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри і Воєнним хрестом (1 березня 1963).

• Українська революція
• Армія УНР
• УСС

• Коваль Р., Моренець В. «„Подєбрадський полк“ Армії УНР». — Т. 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет» (2016). — С. 82.
• Гордієнко Г. Під щитом Марса (спогади). Мої Подєбради (1922—1931). — Т. 2. — Філадельфія, 1977.
• Свобода (Джерзі Ситі і Нью-Йорк, США). — 1993. — № 169. — 4 вересня. — С. 4.
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
• ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 749. — Арк. 98 — 99, 125.
• Леґіон Українських Січових Стрільців(фото архів)
• БОРОДАЙКО Корнель Олександрович - Тернопільщина (регіональний інформаційний портал)
• Головин, Б. БОРОДАЙКО Корнель Олександрович [Текст] / Б. Головин, М. Райтер // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2009. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 71—72 : фот.